Паліатив та мінімалізм: Псевдопедагог у них вліз - До крови та сліз: Проміж та скрізь! Безмежність - лжесофізм: Мертва москволімітація - комунізм, Антислов'янська кассапізація: россоріз!
Дожилися до кумедії: спасати мову чи "національну єдність" диктантами! Письменники мали б написати антимосквоську та антиїзьічну мовопоему (суржикокаліки та малодушні страхопуди - отаке немічні виконати) - щоб весь народ оте вивчив напам'ять, де всі вирішальні мовослова та моворими - притьмом зукраїнізували б усіх. Шевченко саме отаке і був вчинив, але подвиг треба повторити!
Ще й досі не посміли б глузувати з штучної та черствої (каже Шевченко: «Переписав оце свою „Слепую“ та й плачу над нею, який мене чорт
( ... )
Вітаємо вас на оновленому сайті «Критики»! Наш сайт поки [ЩО] працює у бета-режимі і можливі невеликі помилки у його роботі - ми працюємо над їх усуненням і будемо вдячні за повідомлення про усі помилки, які ви помітите, за адресою online@krytyka.com. + Чи знетеперішнення та зараз-зазомбленість:
//krytyka.com comments:
Мої коментарі Зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР немає матеріалів у цьому розділі.
Мої закладинки Зараз немає матеріалів у цьому розділі.
Як перетравити російську отруто-страву на справжній мовотризні?
Word: три́зна, Near etymology: др.-русск. тризна "состязание; подвиг; награда; поминальное пиршество" (с ХII в.), также трызна (Изборн. Святосл. 1073 г., Лаврентьевск. летоп.; см. Срезн. III, 995), ст.-слав. тризна ἔπαθλον (Супр.), цслав. тризна στάδιον, παλαίστρα, ἆθλον, тризнодавьць ἀγωνοθέτης, чеш. trýzeň "мука, мучение", tryzniti "мучить, пытать", слвц. trýzeň, trуznit᾽, польск. tryznić "тратить (время)". Further etymology: Праслав., по-видимому, было *tryzna, судя по зап.-слав. формам, связано чередованием гласных с трави́ть /ПЕРЕТРАВЛЮВАТИ/, то есть первонач. "(поминальное) угощение"; см. Мi. ЕW 362; Ягич, AfslPh 23, 617; Соболевский, Лекции 139 и сл.; Мат. и иссл. 273 и сл.; Крек 432 и сл.; Брюкнер 579. Другие считают исходным *triznа -- что менее вероятно -- и сближают с др.-исл. stríð-strife (n.) "спор, война, беспокойство, мука" /себто АҐОН/ (Перссон 442; Фортунатов, ВВ 3, 61; Мейе, Ét. 448). Невероятно Ильинский (ИОРЯС 23, 1, 134 и сл
( ... )
Comments 12
( ... )
Reply
Тягнибок
14 жовтня 2021, 10:29:
Це зараз цей день - державне свято.
Це зараз на святкування збираються десятки тисяч людей по різних містах і кутках України.
Це зараз всюди майорять бандерівські червоно-чорні прапори й лунає гасло "Слава Україні!".
Reply
Юрій Андрухович
12h ·
Радіодиктант національної єдності
https://www.facebook.com/yuri.andrukhovych/posts/267001182107135
Паліатив та мінімалізм:
Псевдопедагог у них вліз -
До крови та сліз:
Проміж та скрізь!
Безмежність - лжесофізм:
Мертва москволімітація - комунізм,
Антислов'янська кассапізація: россоріз!
Дожилися до кумедії: спасати мову чи "національну єдність" диктантами! Письменники мали б написати антимосквоську та антиїзьічну мовопоему (суржикокаліки та малодушні страхопуди - отаке немічні виконати) - щоб весь народ оте вивчив напам'ять, де всі вирішальні мовослова та моворими - притьмом зукраїнізували б усіх. Шевченко саме отаке і був вчинив, але подвиг треба повторити!
Ще й досі не посміли б глузувати з штучної та черствої (каже Шевченко: «Переписав оце свою „Слепую“ та й плачу над нею, який мене чорт ( ... )
Reply
Вітаємо вас на оновленому сайті «Критики»!
Наш сайт поки [ЩО] працює у бета-режимі і можливі невеликі помилки у його роботі - ми працюємо над їх усуненням і будемо вдячні за повідомлення про усі помилки, які ви помітите, за адресою online@krytyka.com.
+
Чи знетеперішнення та зараз-зазомбленість:
//krytyka.com comments:
Мої коментарі
Зараз_ІБА_СЇЙЧАС ОТЕПЕР немає матеріалів у цьому розділі.
Мої закладинки
Зараз немає матеріалів у цьому розділі.
Reply
Word: три́зна,
Near etymology: др.-русск. тризна "состязание; подвиг; награда; поминальное пиршество" (с ХII в.), также трызна (Изборн. Святосл. 1073 г., Лаврентьевск. летоп.; см. Срезн. III, 995), ст.-слав. тризна ἔπαθλον (Супр.), цслав. тризна στάδιον, παλαίστρα, ἆθλον, тризнодавьць ἀγωνοθέτης, чеш. trýzeň "мука, мучение", tryzniti "мучить, пытать", слвц. trýzeň, trуznit᾽, польск. tryznić "тратить (время)".
Further etymology: Праслав., по-видимому, было *tryzna, судя по зап.-слав. формам, связано чередованием гласных с трави́ть /ПЕРЕТРАВЛЮВАТИ/, то есть первонач. "(поминальное) угощение"; см. Мi. ЕW 362; Ягич, AfslPh 23, 617; Соболевский, Лекции 139 и сл.; Мат. и иссл. 273 и сл.; Крек 432 и сл.; Брюкнер 579. Другие считают исходным *triznа -- что менее вероятно -- и сближают с др.-исл. stríð-strife (n.) "спор, война, беспокойство, мука" /себто АҐОН/ (Перссон 442; Фортунатов, ВВ 3, 61; Мейе, Ét. 448). Невероятно Ильинский (ИОРЯС 23, 1, 134 и сл ( ... )
Reply
Leave a comment