твоє місто заносилося
до дірок на ліктях і колінах,
залізло під нігті і повіки
ти скинув його,
наче зашмульгану робу,
і приміряєш нове:
на півночі,
де немає карнавалів,
на сході,
де зникає пам’ять
місто виявилося тобі на виріст -
натерло купу мозолів,
ти любиш його
за міцний крій
та глибокі кишені,
у яких збираються найнепотрібніші
і
(
Read more... )
Comments 2
як же багато всього можна сказати про те своє рідне місто, що залишилось десь далеко позаду..
Reply
Reply
Leave a comment