ні зірок, ні тіней
ні місяця, ні автомобілів
листопад                      
він вірить
у купу мертвого листя
і в місяця лоск
кольору кісток

Не молитиму в листопада
щоб пісня довше йшла  
встромлю ложку в стіну
всім горло перетну

листопад прив'язав
до старого мертвого дерева
благатиму у квітня
аби мене врятував

холодний ланцюг листопада
з ( Read more... )

ще трохи і ми не втримаємо тепло у цьому місті ( Read more... )

чужі слова падали на нас

немов краплини дощу

але ми були сухими

ми вдивлялися у вічі одне одному

ніби лоцмани протоки Магеллана у нічний горизонт

хоча вуха у нас і так були двічі проколеними

я залишив на денці пляшки вино недопитим

ніби найпотаємніше на дні душі

я мовчав, бо тиша була багатослівнішою

ти говорила, бо боялася ( Read more... )

            буденна есхатологія

Павлові Ковачу-старшому

того вечора ми усі чекали кінця світу

знічев’я, ніби пенсіонери,

що спостерігають за перехожими

зі своїх вікон з радянською тюллю

і тьощиними язиками

ми чекали на кінець світу без сповіді і вибачень

як Робесп’єрові якобінці на страту

усі ( Read more... )

За наводкою шановного Ґіґса переглянув офіційний споживчий кошик нашого обивателя і найбільше мене вразила ось ця графа:

Послуги культури ------------------------------------------------------------------ Найменування послуги | Одиниця | Кількість на | виміру ( Read more... )

твоє місто заносилося
до дірок на ліктях і колінах,
залізло під нігті і повіки

ти скинув його,
наче зашмульгану робу,
і приміряєш нове:

на півночі,
            де немає карнавалів,
на сході,
            де зникає пам’ять

місто виявилося тобі на виріст -
натерло купу мозолів,

ти любиш його
за міцний крій
та глибокі кишені,
у яких збираються найнепотрібніші
і ( Read more... )

http://ut.net.ua/Culture/21065

наші спільні вечори

розходяться різними ранками

щоразу

ти мовчиш про згустки фарби

я - про відтінки тіней

у прочинене вікно відлітають

наші сни

немов видихнутий дим

не настільки п’янкий,

несвій і їдкий

нічна тиша у два голоси:

кожен тягне свій,

немов нитку з власної сорочки:

з плямами,

що вже ніколи не виведуться

( Read more... )

на листування Шевельова і Забужко http://litakcent.com/2011/02/18/dva-pohljady-na-epistoljarij-oksany-zabuzhko-i-jurija-shevelova.html

накониць то русини будуть мати свою вікіпейдїю. Може скоро будуть мати й інтернет ( Read more... )