Ввійди-но в світло нічних вітрин, в мереживо вітражів. Облуду віри пером хвилин змалюй на руках вітрів, залиш надію, любов і сон, як мотлох минулих днів, злети у небо, як чорний сон, як крук… як завжди ти вмів.
Ми поруч - разом? Як лід з вогнем, як горе і тоскний крик; як жвава глина з живим мерцем, як рай, що безслідно зник. Піймаймо зорі в кути
(
Read more... )