Моя кімната і моє ліжко співрозмірні, як два відерця для дитячих забав у пісочниці.
На вигляд однакові, хоч і різнокольорові. Але друге в першому поміщається, а перше в другому вже ні.
Якби у мене був складний диван, я б могла ходити по кімнаті.
Я б навіть могла віджиматися не по диагоналі.
Щодня продукти мого існування в цьому просторі осідають на
(
Read more... )