Сонце стовбичить суворим конвоєм,
Тушканчик шукає затишний барліг,
Змія вигинається пружно дугою,
Щоб менше торкатись собою землі.
Пісок все густіше, бархани все товще,
Ящірка дмуха на спечені лапки,
Столітня сова бачила дощик,
Коли ще була малим совенятком.
Мій білий верблюд, волочить, зітхає
(
Read more... )