Парфьон йшов Стометрівкою. Повітря робило дорогу неохоче, ставало на диби перед ненадійно вбудованим у душу кістяком. Вітер пив кров, запахи дрібно помщались, нижня губа відпрацьовано набухла і містила образу, все давалось важко. Ніби якийсь біологічний сенат прийняв тимчасові поправки до його тілесної конституції, критично змінивши розстановку сил
(
Read more... )
Comments 4
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment