Liudmyla Gorova

1 год ·




А що, як коти - це таємні агенти Бога.
Вони собі ходять і нюхають, чим ми дишем
Мотають на вуса усе і несуть до нього
Воркочуть у небо шифровки в досвітній тиші.

А що як коти у своїх вертикальних зіницях
Мають приховані камери, стрімлять всі наші дії,
Вчинки фіксують усі - і шляхетні, і ниці,
Мружачись, ніби на добре не мають надії ( Read more... )

Marina Ponomarenko

2 хв ·




Неприкаяні тіні тиняються середмістям
Темінь свою ніяк не виговорять
На площу викочується місяць
Прямо з віршів Богдана-Ігоря
І чорт піднімає чорта на вила,
Обмотані гірляндами кольоровими,
Сирена довго над площею вила
Зозуля дірки в небі викльовувала
А тоді полетіла та й в три терЕми
Крізь суміш диму, туману і сну
Століття стоять, ( Read more... )

Сергій Жадан [офіційна сторінка]

22m ·




Усіх із Днем військового капелана. Сильні люди, що допомагають іншим. Велика честь - особисто знати багатьох.

+ + +

Я знав священника, який був у полоні.
Шрам на скроні. Збиті чорні долоні.
Телефонні розмови з донецькими операми.
Трофейний опель із польськими номерами.

І ось він мені говорив: інститут церкви
поєднує ( Read more... )

Розповідь пошепки Юлія Баткіліна

1h ·




Повільно кроки поглинає жовтень,
Вплітає ріки в плутанку туману,
І сніг би плівся - та йому ще рано.
Боїшся тіні - то тікай прожогом:
вона усе захоплює і краде,
вона обляже кожне тепле серце.
В кишені тільки дріб’язок - і все це
невчасний сміх, непрохана порада.
В тумані тільки - чий ти, чий ти, чи йти…
Лишайся тут - ( Read more... )

Click to view

Marina Ponomarenko

59m ·




Жовтень. Прийде сірий вовк і за горло візьмè
Каже: «Поговорімо про їжу, гріхи і смерть
Про те, що говорять усі, а не договорює жоден
Це найцікавіше, про що можна говорити у жовтні»
Повітря стає прозорим, холодним, в'язким
«Давай, - кажу. - Добре, коли говорити є з ким»
Ідемо лісом, збираєм горіхи/гріхи
«Я, -- каже. - Буваю часом ( Read more... )

Михаил Юдовский разом з Михайлом Юдовським.
33 хв  ·
* * *
И были косы смертей остры,
и тени бродили в утренности.
А кто-то во мне разводил костры,
сжигая дотла мне внутренности.
А я летал от гнезда к гнезду -
птенец, просвиставший душу.
А кто-то в небо забил звезду
ржавою шляпкой наружу.
Глотала полночь со скуки бром,
мечтая забыться снами.
Не бойся, мальчик ( Read more... )

Жінка в черзі переді мною
Купує пляшку віскі
І три пляшки пива
-- Так, потрібен пакет.
Пляшки загадково подзенькують
Як дзвіночки на різдвяних оленях
-- Зовсім спилася женщина, --
Тихо, конфіденційно
Каже мені продавчиня.
Жінка з пляшками виходить із магазину
-- Така хароша женщина була, --
Пояснює продавчиня. -
Завжди здоровалася,
І геть зовсім ( Read more... )

Marina Ponomarenko

8 хв ·





До літа так легко звикнути
Наче до рецептурних стрьомних ліків
Трамваї з відкритими вікнами
Пахнуть вітром і базиліком

Обійматися в жовто-рожевому вечорі
Бути знеболюючим. Сміятися ридма
І мовчати про те, чого
І не вимовити. І не витримать

Перекидатися на джмеля
Снитися ніжно-рожевим айстрам
Красти зірки із Чумацького Шляху
Навчиш ( Read more... )

Lesya Roy

15 березня ·

Еллі манала виходити із торнадо.
хай злі чаклунки власною смертю конають
хай дроворуби іржавіють в темному лісі
хай налякає Страшко полохливого Лева

в центрі торнадо завжди неймовірна тиша
Еллі летить по колу, спокійна, як будда
наче її будиночок - у позачассі
інших чудес нема, і не може бути

рух не відчутний, і висота - також
в тому ( Read more... )