Частина 1.Оскільки місце ночівлі ми бачили тільки при світлі ліхтариків, то вранці було цікаво оглянути місцину стоянки, бо вона виявилась доволі цікавою. У затінку плакучих верб не відчувалось сонця, тому можна було повалятись і встати о девятій. До речі, вперше побачила плакучі верби, точніше, шо вони реально плачуть - це коли на тебе періодично
(
Read more... )
Comments 23
Крутяк.
Я аж вдохновилася.
Reply
дякую, маринко, ще продовжую писати, ніч безмежна і пуста
Reply
В мене знайома без зуба залишились - тож побите коліно - це ще нормальний варіант.
Reply
Reply
Reply
Leave a comment