Я от шо написати хотіла - після того березневого депресняка, мабуть, найжестяковішого за всі мої майже 33 прожитих роки я ніяк не можу відійти. Таке враження, що душа якось завмерла і ніяк не оживе. Вже й літо майже прийшло, квіти - зелень, а мене нічого не тішить. Раніше я завжди тішилася оживанням природи, хотілосяти на вулицю, в парк, в ліс,
(
Read more... )