Рік минув, як день один - жінку не пізнати:

Добра й лагідна дружина, слугам - рідна мати.

А невдовзі лист прийшов - в тестя іменини,

Кличе батько трьох дочок, та їхні родини.

Як прийшла ота пора - з'їхалися гості,

Зяті, сестри круг стола - миють Біді кості.

І базікання потік - чоловіка шкода:

Таку журбу на свій вік висватав небога!

Глядь - Маруся на ( Read more... )

(по однойменному твору Анатоля Свидницького

1834 - 1871р)

Колисайте свою доню, допоки маленька,

Бо як недоколисати    - виїсть і серденько…

Пан один мав троє доньок - дві дітки, як дітки,

А найстарша… мамцю моя! - мальована квітка!

Та з краси води не пити - мала заковирку:

Як зачепиш, то ховайся   хоч в мишачу нірку!

Так, бувало, вже відріже й старому ( Read more... )

                                                                                               Россия, Русь! Храни себя, храни!                                                                       
                                                                                               Николай Рубцов, «Видение на холме»


( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

(по одноіменній казці Івана Франка)
Коли звірі говорили й були вільні на землі,

Жив у лісі лис
( Read more... )

( Read more... )

Разбросала  стихи по полям интернета -
Ведь обидно до слёз - чем я хуже других,
Или люди не те - ни к чему им поэты,
Иль частичку души не вложила я в стих...
Так вот думала я, распыляя в тенета
Хитро - мудрых сетей интернетовской лжи
То нескладный свой стих, то наброски сюжетов,
Зная точно - они никому  не нужны.

И в обиде своей далеко бы зашла я ( Read more... )

Назвала меня Иваном ты -

Тем, не помнящим родства:

-           Это ж надо - баба русская
К Украине «приросла»!

Это ж надо беззаветно так,
Безответно полюбить
Те степные лесополосы,
Их загадочную нить!

Полюбить заводы бывшие,
Опустевшие, как дом

Из которого уехали
Все хозяева в наём!

Полюбить речь украинскую -
Будто мало ей своей,
Ты ж казачка - ( Read more... )