Я тричі заходжу в річку, вмиває одна водиця.
Мені не живеться ні в ньому, ні у собі не сидиться.
Вродилася вполовину: із крилами, та не птиця.
На сонце не вперше дивлюся, однаковий бачу захід.
Долоня в долоню - тулюся, а там повна жменя цвяхів.
На кожну невинну Марію, народжений в світі Захер.
Повітря вдихаю чисте, та в нім повне поле речень
(
Read more... )