(Untitled)

[lokizzz]

Duvuvsja tìlku wo jak ditu na berezì morja zapyskalu povitrjanogo zmija. Stilku radosti v o4ah i ysvidomlennja togo wo trumaew v rykah w4astia. Ta varto luw vidpystutu nutky i vse letut v prirvy. Tak samo jak i v zhutti.. Tomy kraw4e postijna napryga!

Comments

[suicidemascara]

а взагалі є мало людей, що можуть зловити момент щастя й до кінця насолодитися ним...

[lokizzz]

а шо нам мішає бути в числі тих хто може ?

[yelig]

Як усе це дивно. Мені подобається просто спостерігати за людьми.Байдуже як: сидічи біля Нептуна, чи на вершечку Ратуші, або за допомогою об'єктива фотоапарата. Навіть за тими, які свідомо роблять боляче.
А діти - вони не надто сильно переймаються тим, що робиться навколо них, головне увага дорослих, все решту мона якось залагодити за допомогою морозива, або ж...збираючи траву...
Декілька днів тому рвала траву для морської свинки. Я ще не тутешня мешканка, не орієнтуюсь у природі. Незнайома дівчинка підійшла до мене і запропонувала разом нарвати саме корисної (свинки її люблять)трави. Зговорились, практично сусіди принаймні по будинках, шкода, що її більше так і не бачила. Вона читає книги в бібліотеках і любить живе спілкування (ніякого комп'ютера). Це так сильно нагадує мене у шкільні роки, що аж стукотить пульс у голові. Все начебто так, але там за горизонтом ще є якась частинка тієї зеленоокої дівчини, яка мріяла навчитись грати на гітарі. Та це було колись...

[lokizzz]

вони на то і діти щоб потім згадувати як було все легко, і порівнювати з тим як буде через років 10

[yelig]

А юність для того, щоб потім було про що згадувати на старості. Пришпильно бути дитиною. Скажи їм це, так вони подивляться на тебе, як на ненормальну тьотю. Але вони то справжня із їхнім 8-им чуттям і прагненням багато чого побачити з здобути.

[lokizzz]

а якшо я дядя ? :)))

[yelig]

То нічого, ти ж памятаєш, як мабуть зовсім трохи намагався дотягнутись до тих висот, на які вже піднялись твої родичі? А вони ніколи не розповідали яким був їхній світ, аж поки ти сам не побачив все на власні очі. Але це так, теоретично. Але це так теоретично. Я до свого дитинства повертатись не хочу. Мені достатньо свого дорослого життя, де кожна річ (чи то пак кожне слово) важить так багато.
Дяді також буавають різні :)