... отож, дещо про дитинство і рабство на рівні суспільно-історичного підсвідомого коду...
... дуже просто і наглядно...
джерело фоток ... в кожному суспільстві діти займають особливе становище - вони є об'єктом любові, піклування, уваги, джерелом радості... саме слово "дитина" і кількість його пестливо-ніжних варіацій - "дитя, дитятко, дитинятко, дитинча, дитинчатко, дитинонька, дитиночка" і т.п. - відображає давню культурну традицію відношення дорослих членів суспільства до дітей... хоча можливі також й інші мовні форми: строго-осудливе "дітисько, дитинисько", а також "дітище" - сказана в переносному значенні назва справи, якій людина присвятила значний шмат свого життєвого часу і зусиль, підрозумівається "не менш, ніж вирощуванню рідної дитини"... Ще є цікаве слово "
дитинець" - центральна укріплена частина
міста в
Давній Русі. Знову ж таки, найдорожче, найбільш захищене...
Поглянемо, як слово "дитина"
перекладається іншими слов"янськими мовами:
українська дитина
білоруська дзіця
польська dziecko
болгарська дете
чеська dítě
словацька dieťa
сербська дете
хорватська dijete
македонська дете
російська ребенок
Що цікаво - у всіх слов'ян, як... у слов'ян... і у одних росіян - не так. Причому, оскільки відомо, що значною частиною сучасної російської мови є її складова, що розвинулася із штучно привнесеної староболгарської (про що популярно і переконливо розповідає російський відомий лінгвіст-академік А.А. Залізняк в своїй
відомій лекції "Про історію російської мови"), то тим більш дивно, що слово "рєбьонок" не є навіть болгаризмом...
...фінською дитина - lapsi, угорською - gyerek ...
... читаємо пояснення,
яке надає російський Вікісловни з покликанням на словник Фасмера <<<=== (цитую в перекладі):
"... Форми одн. утворено від давньо.-руськ.
робя, мн. робята,
робъ - «раб»... споріднено з лат.
orbus «
осиротілий», грец.
ὀρφανός - те ж, арм. оrb (основа на -о) (род. п. оrbоу) «
сирота»... Знач. «раб» могло утворитись від «сирота», тому що сироти виконували найбільш важку хатню роботу..." (детальніше читайте за вказаним лінком)...
Тобто... :
слово "рєбьонок" ( "дитина" (укр.)), утворене від слова "раб" (в значенні "невільник")... Слово ж "раб", за пропонованою Фасмером версією, могло(!?) бути утворене від слова "сирота=орбус", внаслідок якогось невідомого запозичення (де, коли, ким, в кого?), в звучанні, подібному, наприклад, на латинське
orbus... і тому, що саме "сироти" - безбатченки були змушені виконувати найважчу і найбруднішу хатню роботу, вони й стали прототипом для поняття і відповідного слова "раб" (отака доволі дивна логіка)...
Ще раз, в "сухому залишку":
дитина, що втратила батьків, нехай
orbus (лат.) ----> раб ----> рєбьонок (раб + ьонок = рабинЯ, рабинЯтко (укр.)) ...
Перше питання до такої дивної логіки виникнення назви "рєбьонок": коли дитина народжується, в неї в момент народження завжди є мама... і дитина тоді ще не виконує важкої хатньої роботи...
Росіяни кажуть "у вас будєт рєбьонок", коли дитина ще тільки має народитися... То де ж логіка?
І потім, в подальшому, у більшості, чи принаймі у значної кількості дітей батьки не зникають - більшість дітей нормального суспільства не є сиротами чи рабами (хоча дитяча свобода, звісно, потребує розумного обмеження... )...
Друге питання, пов'язане з першим: як так вийшло, що у всіх решти слов'ян, включно з болгарами (за словами академіка А.А. Залізняка "
русскій язик блізкородстьвєнєн староболґарскому"), всюди в різних варіаціях фігурує слово "дитя, дитина", всюди відсутня будь-яка асоціація того поняття з "рабом" і "рабством", а от в росіян така асоціація виникла, що слово "рєбьонок" - похідна від слова "раб" для позначення поняття "дитина"...
Коли воно з'явилося, де воно вперше з'явилося, ким було підхоплено, як поширилося і чому? І чому таке протиставлення словотвору решти слов'янського світу, чому така дивна асоціація "дитини" (не сироти) і раба?
І чому тільки у росіян (колишніх московитів)...?
Це було можливо тільки в тому випадку, коли в суспільстві московитів існувала така суспільно-історична ситуація, що населення краю перебувало в тотальному рабстві, переважаюча більшість дітей була рабами та сиротами від народження, коли дітей насильно відбирають від батьків-рабів, а батьків - насильно позбавляють своїх дітей, коли батьки - повністю приречені і знедолені раби, їхні діти - теж раби від народження, маленькі безправні раби, такі собі нещасні малесенькі "рабинятка"... отож "рєбьонок" - "рабинятко"!?... згідно з Фасмером та російським Вікісловником, виходить, що так...!
Але як собі то можна уявити? Коли в "
тисячєлєтнєй історії" Росії був такий період?... Невже справді таки був?
І яким чином, незважаючи на весь трагізм асоціації "дитина-раб", вона зафіксувалась в літературній нормі, причому тільки у росіян, але більше ніде в жодній мові слов'ян, а можливо - не тільки і слов'ян...?
Існування в російській мові слова "ребенок = ребьонок = рабеня, рабенятко(укр.)" вказує, що період тотального рабства в московській і російській історії справді міг мати місце. Почався він, ймовірно, в часи панування Золотої Орди.
"...владетели Ростово-Суздальских и Московского княжеств с 1238 по 1357 годы" в составе Орды:
http://www.e-reading-lib.org/chapter.php/150030/16/Belinskiii_-_Strana_Moksel%27_ili_otkrytie_Velikorossii.html 1. Хан Батый (Саин) - (1238-1250),
2. Хан Сартак - (1250-1257),
3. Хан Берке - (1257-1266),
4. Хан Менгу-Тимур - (1266-1282),
5. Хан Туда-Менгу - (1282-1287),
6. Хан Талабуга - (1287-1290),
7. Хан Тохта - (1291-1312),
8. Хан Узбек - (1312-1342),
9. Хан Джанибек - (1342-1357).
"... в 1889 году была издана книга А.В. Экземплярского под названием: "Великие и удельные князья Северной Руси в татарский период с 1238 по 1505 год"
http://www.krotov.info/libr_min/26_ae/kz/emplyarsky_05.htm Створену татаро-монголськими ординськими ханами суспільну організацію далі, після саморозпаду Орди, підхопили московські князі. Електронна російська бібліотека в розділі "Давня російська історія" на ту тему пише:
http://www.bibliotekar.ru/istoria-rossii/158.htm "... Великий князь Московский, сделавшись обладателем большей части Руси, сосредоточив в своих руках огромные военные и финансовые средства, подчинив себе и принизив удельных князей, должен был неизбежно почувствовать, что он теперь полновластный хозяин в государстве, его владыка и неограниченный повелитель.Это почувствовалось и в обществе. Великий князь стал величать себя государем, князья, бояре и служилые люди его холопами, духовенство - богомольцами, крестьяне - государевыми сиротами, - наинизшее звание, которое только было тогда на Руси..."
або
"...По словам Герберштейна, «рабство, несовместимое с душевным благородством, было общим для России: ибо и самые вельможи назывались холопами государя»..."
http://www.e-reading-lib.org/chapter.php/1016276/50/Anishkin_-_Byt_i_nravy_carskoy_Rossii.html і т.д. і т.п...
Завершився ж період тотального рабства в Росії коли?... після Івана Грозного?... після Петра І ?... після Катерини ІІ ?... з огляду на реалії російського сьогодення, питання виглядає риторичним...)
Зауважимо ще, що в російській мові існують слова "дєті, дєткі, дєтішки" без жодного негативного змісту, але тільки у множині - що цікаво. Немов поокремих дітей, що не асоціюються з рабством та сирітством, не викликають негативної емоції - не існувало в природі... Є слово "дітя",
про нього пояснення до вживання - "в утробі матері"... "дітя, дітятко" - немовля... Те ж "дєтство"...
Також в російській існує специфічне слово з негативним або глумливо-іронічним підтекстом:
дєтіна (детина (рос.)) - «дебелий мужик», «чухається непристойним чином», «витирає рукавом мокрі вуса» (тобто дорослий з дитячим розумом, що поводиться, немов мала нерозумна безвідповідальна невихована дитина)...
попереднє по темі:
-до статті А. Залізняка "Про історію російської мови"... - "Об истории русского языка"... - що неруського з'явилось в російській мові, і руського - збереглось у мові українській... - близкородственные языки... :)-
"Почему сложилось именно два языка: украинский и белорусский?" - про українське повногОЛОсся... - цікаві факти з порівняльного мовознавства: загадковий суфікс "-ар" - цікаві факти з порівняльного мовознавства: про що свідчить суфікс "-ина" - порівняльне мовознавство: український суфікс "-ач"... - німецько - російське