Довга дорога, затісні хвилини,
сон на бруківці безслідно загинув.
Буду сьогодні німа...
Гучно в шпаринах незамкнених спалень.
В мене в кишенях повітря замало.
Площа - не видно і дна.
Дай хоч у тінях своїх заблукати.
Де ви - одвічно смиренні солдати?
В мене порода не та!
Я би зірвалась не в прірву - на волю!
Вимити рани від прісної солі
надто двуликих вистав.
(
Read more... )
Comments 3
Reply
шкода тільки, що рідко пишеться і муза іноді підводить ((
Reply
Reply
Leave a comment