Ісландія. Частина 3.
Дивіться також інші частини розповіді:
частина 1
частина 2
Моя розповідь про Ісландію закінчилась водоспадом Скуґафос. Я мав сміливість попередній день назвати насиченим. Безумовно - він таким і був. Та день, про який піде мова сьогодні, міг би з легкістю стати окремою мандрівкою.
На нашому шляху, зустрілись нам цікаві камяні колони, що виринали із води просто посеред моря. Вони називаються Рейнісдрангар(Reynisdrangar) і знаходяться неподалік поселення Вік.
Самотні скелі, здійматься вгору на висоту 66 метрів над рівнем моря.
Існує цікава легенда, повязана із цим камяним монументом. Місцеві жителі стверджують, що колони - ніщо інше, як тролі з їхнім трьохпалубним кораблем, які застигли від перших променів сонця.
Тролі - це вам не жарти. В ісландії, коли прокладають нову дорогу, через місця проживання тролів, з останніми радяться, щодо маршрутів і навіть запитують дозволу на такі дії.
Важко повірити у тролів, читаючи про них у книжках. Та коли я побачив їхнє місце проживання, то всі сумніви розвіялись...
Ну як можна, побачивши таке - не повірити у тролів?
Цей невеликий водоспад привернув нашу увагу тим, що судячи з усього перебуває у приватній власності. Схоже, що у цій країні, у володінні водоспадом, чи гейзером, немає нічого дивного. Такі речі - у них просто передаються у спадок. Памятаєте водоспад Селфосс? Із ним повязана цікава історія - а саме історія збереження цього водоспаду. У паняки, яка успадкувала Селфосс хотіли відібрати водоспад, щоб побудувати гідроелектростанцію на ньому. Та ця кмітлива жіночка, придумала хитрий спосіб збереження водоспаду. Вона - віддала землю державі, на умовах облаштування на її території заповідника. А отже ніякої електростанції там уже не могли збудувати.
А ви б хотіли отримати такий спадок?
Зверніть увагу на зелені піраміди із вулканічної породи. Можливо там всередині, є цілі поселення, прихованні від допитливого ока подорожуючого.
І незабаром зелені помешкання тролів змінились на сіру пустелю.
Кожен із учасників нашої мандрівки, мав своє місце, яке він хотів побачити. На фото нижче - моє місце. Водоспад Свартіфосс, або як його називають - чорний водоспад, знаходиться у національному парку Скафтафетль. Водоспад спадає по симетричних базальтових колонах. Це ніщо інше, як витвір мистецтва, змайстрований природою.
На території парку Скафтафетль знаходиться вулкан Лакі. Цікаве імя для одного із найбільш смертоносних вулканів світу.
У парку є багато прогулянкових маршрутів. Якщо у вас буде можливість, то зупиніться тут хоча б на один день. Тут є навіть спеціальні місця для спостерігання за пташками. А ще, кажуть, що тут водиться песець. Цікаво було б його уфотополювати )))
Десь на задньому фоні, знаходиться Лакі.
Ще одим експонатом Скафтафетлю є льодовик Скафтафетльсьокуль, який ви можете побачити нижче.
Від наступної нашої зупинки у мене просто перехопило подих. Льодовикова лагуна - Екюльсарлон. Це просто фантастичне місце. Слова тут зайві.
Бракує тільки білки, яка б перестрибувала із однієї крижинки на іншу.
А неподалік від лагуни, є місце - куди брили льоду виносить на берег.
Виносить не тільки лід. А й різних морських монстриків... Цьому - не пощастило. Він став нашим обідом.
Тут можна вирізати льодові скульптури. Або набрати льоду в сумку холодильник...
Оскільки вже вечоріло, то нам слід було подумати про вечерю, а потім і про ночівлю...
За рекомендацією путівника Lonely Planet ми завітали у кафе під назвою: "Kaffi Hornið" у містечку Хофн. Путівник рекомендував кафе за хорошу якість, та помірні ціни. Якість була на висоті, та от ціни збільшились майже удвіччі. Та ці дрібні неприємності, не завадили нам в повній мірі насолодитись ісландською кухнею.
Суп із лобстерів був смачнющий...
Впевнений що риба дня і баранина - також були на висоті...
Після такої смачної вечері ми проїхали ще порядку 200 км. І вже після півночі по місцевому часу зупинились на ночівлю. Де зранку на нас чекав приємний краєвид.
Так можна отримати і передоз вражень )))
А вам цікаво що було далі?
<< Попередній день ісландії | Наступний день Ісландії >>