заморозьте вже рану в мені заповніть азотом порожнечу хай собі розтає й витікає і знов ставатиме безоднею яку не намацаєш пальцями яка вже не буде кривавою і ні про що погане не нагадуватиме як і ні про що добре бо на те вона й порожнеча
Чекаю моменту, коли буду розкаюватись у тому, шо тулилась до улюбленої пайти, стискала попартачені руки. під нею лукаве серце. його не зміниш. мінливе, неспокійне, брехливе.
"я любила її безгранично, пристосовувалась до неї без надумування, і, мов та ріка, плила я спокійно виробленим нею руслом, щоб знов, як ріка, згубитися, може і з іншими такими, як я, в житті"