Originally posted by courierkrivbas at Кур’єр Кривбасу. № 276-277 Листопад - Грудень 2012

У листопадовому номері журнал "Кур’єр Кривбасу" подає новели Софії МАЙДАНСЬКОЇ "Двори на скляній горі..." та Анатолія КОРНИЩАНА "Вівторок після смерті", оповідання Юлії НЕСТЕРОВОЇ "Великий день", "орільську сонату" Раїси ЛИШІ "Вісім шпанок" та "химерні" оповідання Василя ( Read more... )

пахне акаціями і туманами.

люди ( Read more... )

рано-раненько пити трав"яний чай
сидячи на траві
вже зігріваючись
бачити гори
і тіні від хмар.
ах

тисячі дрібниць ( Read more... )

як це гарно, коли поруч є людина, що приймає повністю. це так утверджує. дає відчуття присутності у цьому світі. не тільки це, звісно. але і це теж.
особливо коли хтось інший щезає.
тоді так потрібно згадати, що я є.

виключно точна наука ( Read more... )

Зростає зима. Я заляжу у сніг,
у лігво зі снігу, у гілля соснове;
я чутиму, як причаїлася повінь,
і голос твій слухатиму уві сні.

Хай сосни лоскочуть верхів’ями тиш,
хай крутиться й падає світ, як монета,
підкинута Богом - я чую: ти спиш,
ти спиш і співаєш мені з-під заметів.

І ось: над снігами, долаючи сон,
по плечі, по грудь піднялися із Нави
звірята і ( Read more... )

плакатись синьому кольору - просто смішно. але для того він і є. крутиться земля і тікає. зникає друг - розчиняється у відстанях, як цукор у воді (і небо таке неймовірне щодня, зовсім поруч ( Read more... )

я озираюсь повільно, повільно ( Read more... )