монолог двох алкоголіків

[nevirna]

бувають моменти, коли ти просто говориш про те, що для тебе важливе. чи про те, що колись було важливим. і твій слухач теж говорить про речі, які важливі йому. і теми такі різні. у вас виходять прості монологи. але якимось чином ви розумієте один одного. і ти згадуєш те, про що було би краще мовчати. хай би воно собі десь там було, сиділо в темноті

Comments

[scorp_ua]

Можу порадити те, що допомогло особисто мені. Потрібно якимось чином "перезавантажити" мозок, вибити себе зі звичної колії. Кудись поїхати, змінити роботу/коло спілкування/звички. Подумати про якусь давню мрію, і нарешті почати-таки працювати над її здійсненням, крок за кроком. Зайнятись спортом, врешті-решт.
Важливо не опускати руки і не жаліти себе. Знаю, що непросто, але треба зібрати себе до купи, набратись сміливості і активно діяти, стане набагато легше.
Та й виговорюватись теж корисно, може просто тре знайти правильну людину?

[nevirna]

Дякую. Я так і роблю. Почала займатися спортом, кинула роботу і пробую щось робити для здійснення мрій. Не можу сказати, що я нещасна. Але давно не було нічого, що б викликало море радості. А вчорашня розмова так взагалі вибила з колії. Ось й захотілось тут понити.

Ігри

[coolspotdreamer]

Пограй в ігри. Надихає. Кожного, по-своєму. Рекомендую гру - To the moon. Гра на 4 години, після якої зрозумієш, що таке щастя. Емоцій не стримати.