Вона розказує мені про тебе. Цитує твої фрази, коментує твої вчинки і ділиться своєю реакцією на твою поведінку. А я систематично напиваюсь вином і уважно її слухаю. Іноді киваю, місцями усміхаюсь. Тільки погляд не підіймаю. Бо ховаю сльози.  Вона розказує мені про тебе. Про того, кого я так сильно любила. І заради якого була готова на все.  Пишу ( Read more... )

Він пише мені щодня.

Бажає гарної ночі та доброго ранку. Цікавиться, чи встигла пообідати і чи не забула взяти з собою парасолю. Розказує, як проходить його день і розпитує, як мій пройшов. Щодня я отримую десятки повідомлень від нього. Іноді навіть усміхаюсь приємностям, які він пише.

Але він не ти.

І тисячі повідомлень не зроблять мене ( Read more... )

Погано без тебе.
( Read more... )

Потрібно бути сильною.

Щодня усміхатись, тримати себе в формі, не говорити зайвого та підтримувати інших, коли їм погано. Бо тобі погано не може бути. Тобі завжди має бути краще всіх.

І коли ти зриваєшся й на одному духу розказуєш про свої страхи, сумніви та переживання легше не стає. Стає соромно за слабкість. Добре хоч, плакати розівчилась.

Так ось ( Read more... )

Ти чекаєш його більше, ніж нової прем’єри в театрі. Більше, ніж зарплати, та вина, яке замовила в улюбленому кафе. Чекаєш, як Миколая в 7 років.

Чекаєш і уявляєш цю зустріч. Кожен раз в іншому місці та в різний час. Будуть різні фрази та інакший одяг. Тільки емоції все ті ж.

І боїшся признатись, що вже скучаєш. Дивишся на книжкову полицю, де він ( Read more... )

Я б хотіла, щоб ти відчув те саме.

Щоб йшли мурашки від пісень, мокріли очі від сцен та приймало влучними фразами. Щоб відчував гордість за те, що це твоя історія і твої люди. Щоб не вистачало повітря від пауз і серце билось швидше від музики.

Щоб зрозумів, чому я так люблю театр.

Ось ти сидиш, дивишся та чоловіка навпроти і уявляєш, який він в ліжку. Як він ніжно тебе роздягне, як цілуватиме, дивитиметься в очі та притискатиме до себе. Який він буде ніжний чи, навпаки, жорсткий з тобою ( Read more... )

Не вмію любити зиму. Для цього, мабуть, потрібно не бути одній. Коли є хтось, хто закидає снігом, а потім веде пити чай, якось не так паскудно переживати морози. Коли є кому купляти широкі в'язані светри та фотографувати тебе в них, не так сумно, коли все тане. Коли чекаєш когось вдома, не так вже й страшно, що скоро темніє ( Read more... )

Іноді я навіть починаю скучати. Але тоді включаю музику і слухаю твій голос, так стає спокійніше ( Read more... )

Сьогодні я більше не можу бути сильною ( Read more... )