нарешті я повернулася до активного способу життя. навчання, робота, друзі, подекуди й не друзі ( Read more... )

вона вийшла на сцену в сукні таракотового кольору і одразу стало так соковито, ніби існує персикове сонце. першої усмішки не витримав жоднен показник щирості й під шкірою пробіглося кілька сотень мурашок. перший акорд і тіло почало рухатися в такт. перше слово у мікрофон і в залі запалало безліч внутрішніх запальничок.

я закохана у її тексти.
і, ( Read more... )

вихідні пройшли в режимі безперервного чаєпиття та перегляду хороших фільмів ( Read more... )

моє улюблене відчуття - небажання відкривати очі. чи то зранку, коли ти вимикаєш аларм і міцніше закутуєшся в теплий плед, чи то коли щуришся від приємного сонячного проміння, чи то коли смакуєш ароматну свіжомелену каву, чи то обіймаючи дорогу людину, чи то небажання відходити від поцілунку, чи то навіть прощаючись, відчуваючи сіль на губах ( Read more... )

а цей пост не матиме ні структури, ні змісту ( Read more... )

випадкова зустріч, теплі обійми, атмосфера вдячності, найщиріша усмішка, улюблене місто, сонце ( Read more... )

коли серед сотні пісень ти не можеш знайти ту, яка вписується в ритм твого дихання
коли серед десятків смаків чаю, ти просто шукаєш тепла
коли книги стають просто текстами
коли не відбувається нічого, а таке враження, що все летить шкереберть
ти просто починаєш занурюватися в осінь

теплий осінній вечір, переходи неба у різні кольори, музика в кишені, внутрішня усмішка і натхнення замість кисню.
навколо люди, забиті маршрутні таксі, автомобілі, зупинки. все свідчить про рух, а ти фотограф без камери, забиваєш карту пам*яті відчуттів тим, що бачиш.
і грієшся потім чи то теплим м*ятним чаєм, чи то власними думками, що злилися з ( Read more... )

я дихаю музикою. коли важко, коли легко, але ковтаю її, поглинаю, як щось таке різне, постійне і безперервне ( Read more... )

мені подобається розбирати картинку на десятки маленьких деталей ( Read more... )