Click to view

Click to view

Прокинувся від того, як стукає по підвіконню дощ. Так стукає мелодійно, а не напряжно, як це буває. Чомусь згадалося як я сидів під старою пагодою в провінції Сичуань, теж падав дощ, поруч на якомусь струнному інструменті грав свою тягучу мелодію старий китаєць, а збоку пнувся з мокрої землі бамбук. Потім раптово дощ зупинився, струна обірвалася і ( Read more... )

Буває так залізу собі у той смуток, як їжак у яму і ніхто мене звідти не витягне. Слухаю музику, палю палички, роблю з хати церкву з усіма відповідними атрибутами. Жінка питає: "Та що з тобов є?" А я кажу: "Та нічо, дай мені спокій". І так сиджу у спокої годинами і днями, думи гадаю, чаї пю і їсти не хочу зовсім. Читати не хочу, митися не хочу, ну ( Read more... )

Добрий Ісус ( Read more... )

Якось так пив я, недосипав (практично не спав), недоїдав і сьогодні зранку прокинувся від потужної ранкової ерекції. Аж перелякався, бо подумав, що нарешті вмру. Знаю ж, що коли організм уже на межі, то вступає еволюційний механізм продовження роду -- перед смертю самець має запліднити самку. Я нікого не запліднював і взагалі тойво... без зайвих ( Read more... )

І взагалі я хотів б уміти літати, писати ієрогліфами і на пергаменті, а не стукати по клавіатурі, дивитися крізь стіни, бігати по воді, ловити на льоту мух і комарів, мати свій "коронний" удар і вирубувати в один доторк. Бути спокійним, дивитися на світ іронічно, примруживши одне око. Бути в міру циніком, тільки в міру, а не отак як зараз. Сміятися ( Read more... )

Не виключено, що я полечу у Сургут. А хулє розмінюватися...

Ага, було і в мене таке. Пам’ятаю себе малого, закутаного у теплий коричневий шаль... як мене мама ввечері на санках тягнула від баби. Сільська вулиця, купи снігу, темно. І це знову було то маленьке щастя. Я мав деесь тоді років 4-5, не більше, мама молода і весела. А ще, пригадую, коли я вже був пацаном, у мого друга в сусідньому селі помер дід. ( Read more... )

Господарський зошит мого тата ( Read more... )