Вже можу себе називати СПРАВЖНІМ пасічником. В суботу поселив бджілок в другий вулик. Перед тим довелося над ним попрацювати з молотком і цвяхами.
( Read more... )
В суботу, саджаючи свої перші дерева на своїй господарці, носив воду від сусіда попри купу гною. Що мені і нагадало про колоритний вірш відомого закарпатського поета - ( Павла Чучки )
Що за "невезуха"? В неділю - розбився акумулятор в "жигулю", у вівторок - порвалися штани від костюму. Вирішив в суботу поїхати до бджіл - гідрометцентр обіцяє дощ. Але, думаю, що поїду, не зважаючи на дощ. Троха будуть кусатися, але їсти їм дати треба. Маю надію, що там ще є хтось живий.
От і переночувала маленька першу ніч вдома. Результат - сиджу на роботі і намагаюся в'їхати в ті освітлювальні пристрої. Але мало що влазе до тієї голови. Думки тіко про то, щоб прилягти і ще трохи подрімати. Якось з Малюком то всьо було троха легше...
З п'ятниці я вже не являюся співробітником славетної компанії Інком. Від нині я вже співробітник іншої компанії. Цікаво, як події будуть розвиватися далі? :-)