Щойно вiдвела останнiй раз малого у дитячий садок, сказати, що менi сумно - не сказати нiчого. I от вiн мене обiймаэ, каже, що йому шкода i що вiн би хотiв, щоб я все життя його туди водила, починаю плакати, сама згадую "ти говориш,а мене сльози душать" i кумедно..яка ж я, намагаюся хопати нашi останнi митi, розумiю, що через 10 хвилин, коли я
(
Read more... )