П'ятниця, вечір, остання переповнена маршрутка, і я прусь додому, замучена, страшно голодна, в сумні тендітна техніка, стараюсь тримати її так, аби ніхто не потовк, не вдарив, не перетис-широко розставила ноги і між ними одною рукою її тримала. і малесенька така старесенька бабця,каже давай потримаю. Врятувала мене вона, а то рука вже
(
Read more... )