-
Про дітей і зайців
Благослови Боже дітей і їх зайців
Жовтих червоних рожевих і в смужку
Всіх, хто кладе ласощі під подушку
І тих, хто шукає їх зранку
Як світанок фарбує фіранку
В невідомий відтінок червоного
Благослови Боже невидимого і невідомого ( Read more... ) -
У театрах ми бували, ми завзяті театрали
Ще одна життєва історія на блогспоті, про рятування кішки, похід у театр і найкращі способи мотивувати себе до життя.
http://rich-ka.blogspot.com/2015/08/blog-post_5.html
Одного разу у місто приїхав з гастролями польський театр, сенсація для радянської провінції, ( Read more... ) -
(Untitled)
Прилетіли лелеки. У нас лелеки якісь дивні, прилітають тоді, коли у людей давно вже у гнізді сидять. Я так і не втямлю, чи вони зимують десь дуже далеко, чи просто безтолкові і шалаються по світах, аби не сумно було потім дітей глядіти. Сімейне питання у них теж непросте, їх часом буває троє, і ми гадаємо, хто там зайвий ( Read more... ) -
Книжки з суницями
Вчора збирала суниці і згадувала книжки з «суничними сюжетами». Згадала аж чотири, може ви ще підкажете.
Перша книжка - звичайно, Стельмах, «Гуси-лебеді летять» і «Щедрий вечір». Тому, що за нашими городами, і тому, що суничне. В Стельмаха глечиком суниць маленька Люба переконує Михайликових батьків не їхати в степи. Мене так зворушує ця поетична ( Read more... ) -
Весна 2015
В хаті діда Михаля тепер нові люди живуть, сім"я з трьома дітьми. Такі зміни в нашому яру ( Read more... ) -
Читальне
Наташа сказала:" Ти дуже змінилась після народження Мефодика". Тобто, мої читальні смаки змінились ( Read more... ) -
Ірина Жиленко . Новорічне
Я вже писала, що цьогоріч моє новорічне читання - спогади Ірини Жиленко. Там стільки святкового! Ірина Жиленко все життя дуже любила новорічні свята. І багато записів - уривки з її щоденника, ще з юності.
Ось, наприклад, уривок з 1963 року, Володимира забирають в армію, а Ірина, щоб відволіктись від поганих думок, мріє про " як житимемо колись.."
" ( Read more... ) -
Остання книжка 2014. Ірина Жиленко
Зробила сама собі подарунок, купила давно бажані спогади Ірини Жиленко. Я цю книжку два роки тому потроху читала в книгарні"Є", так, по кілька сторінок.:) Нарешті купила. Почала читати, як всі порядні люди, з початку. Початок мене трохи розчарував, стиль авторки іноді занадто моралізаторський і безапеляційний, і краще не звертати уваги на її ( Read more... ) -
Книжковий 2014
Рік був такий, що читалось небагато, а те, що читала - погано пам"ятаю. Ну, то звичне для українских громадян, ПТСР, чи "український синдром", але зараз вирішила згадати, а що ж з читаного в цьому році було най-най-най ( Read more... ) -
Логопеда викликали?
Десь з двох років з усіх боків мені радили логопеда для Мефоді. І педіатр в поліклініці, і родичі-друзі, і бабуня . Вже в чотири Мефодіних роки поради мене таки дойняли, і я почала пошуки логопеда. Логопед - штука, мабуть, корисна, але трохи дорога. В державних поліклініках, де мені так наполегливо радили логопеда, його нема. А є в приватних ( Read more... )