Дано я цим не займалась, і щаслива, що вийшло. Поспівали сьогодні на весь фейсбук вдвох з чарівною Марією Микицей. Сподіваюсь, що й вам сподобається.

Тут викладаю весь поетичний діалог.( Read more... )

Стою - і тече крізь мене забута вода Почайни, за вітром пливуть знамена, ідуть вояки з мечами, і ті, що не вийшли з бою, і ті, що зазнали болю, зібгавши святкові шати, ідуть і ідуть по полю.

Мені не озветься жоден, розмелені ми між жорен.
Несуть і несуть знамена, гарчать геральдичні звірі. Дружинно - не поіменно, по кісточки у зневірі. По стегна - ( Read more... )

Він живе собі як усі, тривожиться не про те.

А потім стається війна, кордон, Іловайський котел,

А потім час кінчається - хвилини спливуть до дна.

І він з цим живе, хоч це не його вина.

І він з цим живе - із лісом холодних стел.

Ні, спогади з часом бліднуть, адреси і голоси.

У нього є що любити, у нього, наприклад, син,
І хтось не заходить більше, і ( Read more... )

Ми подібні до свого краю завжди, усюди -

Ми такі й на дотик…

У солоних степах над морем - солоні люди,

полинові люди,

золотаві соти.

У солоних горах над степом - птахи і хмари,

Над солоною спекою марево тонко марить.

Всі солоні пішли за вітром, за білим димом,

І ніхто не дізнався навіть, що стало з ними.

І не бачив ніхто - зігрітий колись руками
( Read more... )

Ті, що стоять, стоятимуть іще,

Ті, що пішли - ітимуть до кінця.

Співає світ під вранішнім дощем,

Співає день, що сльози обіцяв.

І навіть чудо - це не дивина,

Або ми дочекалися, або -

Це просто злива линула на нас,

Гірка, як смерть, солодка, як любов.

Фото unamodna.com

Не важлива твоя задумка - важливий крок.

От нівроку поет і трошечки ще пророк.

Та нічого не пише п’ятнадцятий рік уже.

Випиває в шинку, газони усім стриже.

Тільки раз на півроку на місяць який попало

Він римує чогось, засинаючи у метро.

Це - відунка, яка з пакета заварить чай -

І у чашці уже вирує без ліку чар.
Та вона не підходить навіть і до плити ( Read more... )

З роси, з роси, із снігу, із води,

З повік, безсонних - хай, без вороття.

І звідти, де ти став тепер один,

І звідси, де у тебе є дитя.

Вона співає, тягнеться ген-ген її пісенне плетиво туге. Рибалка сплюне тричі за плече. Тече ріка, до обрію тече. Несе човни, скарби і папірці. Чого лише не зловиш у ріці.

Пливи, пливи, мій суме, у моря,
І хай твої ( Read more... )

Выходи-выходи до околицы провожать. Постоим на ветру, помолимся богу Джа, ну какому уж есть - помолимся, помолясь, вон слоны растоптали грязь - и какая связь?

Не танцуется, не нирванится, хоть убей, вот и гуру к какой-то девке частит в Бомбей, под циновками что-то колется, словно еж, третий глаз на синяк похож, на омлет похож. И теперь бы уже ( Read more... )

Що наснилось тобі, коли ніч назавжди спливала,

Як всі ночі на світі, як навіть найдовші ночі?

Напрялися із вітром Рамаяна і Калевала -

І що захочеш.

В нас на сходах живуть коти і рудий собака, ну який нам похід світами, яка Ітака, ну які нам іще потрібні магічні знаки? Тільки навіть якщо я уже не дивлюсь новини, я усюди завжди почуваюся наче винна ( Read more... )

Вот замок - почти Париж, но не стоит мессы, ну разве что книжки свидетелей Иеговы. Принцессы не носят джинсы, не пьют принцессы, не курят, что вы.

Принцессы пьянеют, выпив росы, тумана, принцессы ложатся спать непременно в восемь. Хотят, чтобы их спросили: «А что так рано?». Но мы не спросим.

И кто бы поверил им, как болит без кожи.
Принцессы не ( Read more... )