читаю щоденник Ірини Хорошунової, киянки, яка вела його під час ІІ Світової. Надзвичано живий та добре написаний, наскільки це можливо не заангажований ні в радянську, ні в націоналістичну ідеологію. Часто акуратний аналіз та точні підрахунки, загалом не "ліричний".
Опис з єреями, хоч і загальновідомий, однак, все одно, прошибає, особливо, коли
(
Read more... )