Dec 07, 2012 13:20
Спіймай мене у вікна холодом,
візьми мій подих на приціл,
і вистрели вечірнім поглядом -
густою тінню по щоці…
Як бризне птахами із тімені
й не стане страху і луни,
не вимовляй мойого імені,
лиш гілку серця хилитни.
Струси його над сніговіями,
розворуши, розпороши…
Лише благаю -
не спали його
вечірнім полум’ям шипшин.
вірші
Leave a comment
Comments 2
Reply
Reply
Leave a comment