навколо й справді забагато людей. одні мені дуже дорогі, інших не хочу підпускати й близько до свого життя (переважно думаю про це в метро). але самій так сумно думається. і неважливо, що в моєму випадку це зовсім безнадійне заннятя, ви ж переважно сприймаєте мене так серйозно. і тому хочеться сказати вам дякую. за те, що ви так далеко, за те, що
(
Read more... )
Comments 11
Reply
Reply
але дякую дуже)
Reply
Reply
але це дерево не зовсім просте. ти будеш сміятися, але гранатове воно не тому, що мені так захотілося (ну і тому в принципі теж), а через те, що там є одна намистинка, яка колись була частиною одного з колажів Параджанова, а тепер зберігається у мене).
Reply
Reply
Reply
А що за політично-насущний текст ти зробила стовбуром?
"знаєте такі мудрі слова" - це так дивно...
Reply
а що тобі здалося дивним? ну, мабуть, я не дуже коректно то написала, бо говорити про те все теж дуже важливо.
Reply
Reply
а твої вміють робити смачне, я знаю)))
Reply
Leave a comment