і таке в жизні буває (с)

[shepita]

я тут прочитала пост про готів, нічого не зрозуміла, але мені захотілося додому.
хочу бачити готів, металістів і емо, як і решту простого люду без жодних зовнішніх маркерів, але і без всього різнокольорового на собі. хочу в метро і в маршрутки, хоча це якось дивно звучить навіть для мене. хочу бруду на вулицях і чути скрізь російську. хочу

Comments

[olya_verbytska]

добре, там де нас нема:-)))
я би із задоволенням до Варшави поїхала.
У Львові готів, емо та металістів щось поменшало... Вимирають напевно. Або виростають:-)

[shepita]

))) сподiваймося, що все ж виростають).
а добре лише там, де ми э.
просто менi вже й додому хочеться. я взагалi дуже домашня. i Киiв дуже люблю, навiть таким, яким вiн менi в постi вийшов.

[morning_traffic]

а чим пахне гречка у Польщі? ) і що не так з рахат-лукумом )

[shepita]

рахат-лукума тут узагалi немаэ. моя знайома його як подарунок привозила з Киэва(!)).
а з гречкою ще важче. вона э, але пояснити, що з нею не так, дуже важко. це треба спробувати.

[morning_traffic]

гречку жаль...

київські готи вболівають за тебе ) не журись :)

[shepita]

це тi, що з яйцями, вболiвають?)))
ой, до них я не маю особливих сентиментiв. я iх просто не розумiю. а от у метро чомусь раптом захотiлося, коли прочитала.
до речi, у Вiльнюсi теж э маршрутки. навiть не знаю, чому я з цього так тiшуся)

[anonymous]

це взагалі дивно - звичка, прив"язаність. до місць і до людей. ніби стараюсь їх позбутися, не люблю цього, а водночас, здається, шо тільки це в мені і є(
О.

[vidlunnya]

Здається, за брудом і громадським транспортом я ще ніколи не сумувала у місці, що було мені цікавим. Певно, тому, що так довго там не бувала. А от в дитинстві, коли мене "засилали" до бабусь, де мені було жахливо нудно, я сумувала навіть за асфальтом. Пам"ятаю, що одна тополя нагадувала мені Родіну-Мать, яку я взагалі-то із задоволенням знесла б, але там і тоді і це було приємно.