Мої демони

[silme_ea]

je mors lentement, au ce moment-ci du langueur monotone de mes pensées
one two three four, one two free tour, number nine, number nine!
результатом онтологической неопределённости является топологически неправильный континиум экзистенциализм-тоталитаризмДивні думки переслідують мене останнім часом, не даючи спокою, спустошуючи душу: наче на мене

Comments

[the_blue_bottle]

Я тут залогінилася, тож маю щось сказати (вважатимемо це за серйозну причину). Власне, ти не один все це в собі носиш, у мене картина теж досить таки творожна, якщо перебільшувати, то це прямо таки "Герніка" моїх днів. Часом я просто не знаю куди дітися, у мене, треба сказати, сформувалося таке заїжджене замкнене коло, що буває одна думка про те, що зараз знову треба вертатися з роботи, коли вже так темно, знову одним з тих самих маршрутів, і потім знову і знову, доводить мене іноді прямо таки до відчаю. Я патологічно не можу прокинутися вранці вчасно і по добрій волі, бо як мінімум не бачу в цьому сенсу, хоча я не люблю запізнюватися. Я постійно озираюсь назад і думаю що я зробила такого неправильно через що опинилася в такій ситуації в якій опинилася. Отак конкретно згадую події і думаю як треба було вчинити, щоб цьому запобігти. І не те щоб я не розуміла що в цьому немає сенсу і від цього тільки гірше, просто це врізається в мене і все тут. Ці мої попередні вчинки переконують мене в тому, що на те, що зі мною відбувається тепер я

[silme_ea]

Ох, прямо ціла історія. Дякую за підтримку! В мені не те щоб немає місце для чогось нового, просто все те нове, що з’являється, з’являється начебто безцільно, а просто собі з’являється. Часто ще не встигаєш на це нове зреагувати, як воно вже кудись зникає. Минулого вівторка, на барикадах біля АП, я стояв поряд з якоюсь дівчиною, в якої округлились очі, коли вона побачила мій фотик, після чого вона мені весь час посміхалась, як наші погляди випадково перетинались. Я їй також посміхався, та раптом вона зістрибнула з підвищення, на якому була, і кудись втекла. І за хвилину я вже питав себе, чому я з нею не поговорив. Ось таке нове :) А ті нові знайомі, про яких йдеться у пості, то таки справді мене трохи стороняться. Може вони просто соромляться, та я себе почуваю некомфортно, наче я навмисне до них липну. Так, липну, але ж для того, щоб роззнайомитись краще, а не для того, щоб висмоктати душу

[the_blue_bottle]

Дякую, та ні, це я образно, все не так погано, я ще думаю може вітамінів якихось бракує або нуги або таки треба більше спати і менше філософствувати

[silme_ea]

З дивними людьми цікаво) Тому і хочуть з ними спілкуватись. Важливо тільки, щоби дивність була співзвучна в осіб, що спілкуються

кто абідєл рєбятенка?)

[beautifullady22]

не їж усіх черв'ячків -- залиш мені :)

я думаю те що ми (кожен собі) уявляємо про дружбу і те, що вона є -- то різні речі. і так завжди буде -- хоч 1000 років проживи. і те що є насправді своїми сюрпризами краще ніж те, що ми собі науявляємо. тобі місце є там де ти є. саме зараз саме там твоє місце.

о, думка про ту правильну людину, яку ти шукаєш. ти вже і раніше про то писав. зрозуміла, що воно мені нагадує -- то ніби як в казці -- все погано, але герой не здаєтся, а потім зустрічає доброго чарівника, який дарує йому чарівну паличку (килим, джина) і все -- у героя нема більше проблем. але по перше то казка, по друге правильна людина то теж людина. от можеш кастанеду почитати, хоч не знаю, чи тобі сподобається.

а про безумство -- от я деколи думаю що я йому піддамся і навіть не помічу. і ото мене лякає. але я про то не думаю. Так що в тебе ще не такі погані справи. зрештою мы все здесь не в своем уме (с).

Re: кто абідєл рєбятенка?)

[silme_ea]

знаєш, Олю, тут не в уявленнях про дружбу проблема, а в тому, що дружба не є відповіддю на всі питання. та й в тому абзаці мене більше непокоять не старі друзі, а те, що нові знайомі не спішать наближатись занадто близько. тому й виникають всілякі питання про приналежність)

про правильну людину - я поясню. я не шукаю якоїсь людини, з якою життя зразу стане прекрасним, то може бути навіть не людина, а просто якась річ, якась інформація, що стане для мене ключем до наступного етапу. однак найбільш ймовірнішим є, що то є людина, бо, як-то кажуть, людина - цілий світ. у світі більше всього, ніж у шматочку інформації) однак швидше всього, це просто фігня: людський мозок собі придумує різні нісенітниці, щоб триматись купи, і не розлетітись на друзки, так простіше.

під безумством ж я маю на увазі повну втрату прозорого зв’язку з об’єктивною реальністю. а те, що кожний світ сприймає по-своєму - так це природньо) і це не є безумством.

Re: кто абідєл рєбятенка?)

[beautifullady22]

ну в кожного ще свый рывень на який можна допустити навіть в дружбі. декотрі люди відверто діляться усім, а дехто навіть зі своїм найкращим другом/подругою не обговорює всього

про ту саму людину -- для ініціації потрібен процес а не річ

а про безумство я те і мала на увазі -- відірваність від реальності))

я думаю це всебільшою мірою причуди наших мізків)

Re: кто абідєл рєбятенка?)

[silme_ea]

люди різні, так. з деякими просто немає резонансу, і як не намагаєшся, гарної дружби не побудуєш. а з деякими - класно з перших хвилин. що мені не подобається - що інколи спочатку класне взаїмне спілкування, а потім щось іде не так.

процес може відбуватися всередині людини, а річ стати його зовнішнім каталізатором.