Самотність його випиває, ніби останній дрінк ( Read more... )

я проходив Горн що блює піною ( Read more... )

Той чоловік, що іноді спить зі мною ( Read more... )

Він забирає її о третій. Вона в зеленому ( Read more... )

Дівчинка жирна у роздягалці в басейні ( Read more... )

Ось вона сидить і каже собі сама:
дев’яносто днів смоктала мене зима,
випивала, їла.
Я зробилася зморщена, буцімто у мені
розчинилися всі ці безплідні порожні дні,
зморщена і біла.
І тепер усе, що не вибір, не слід, не знак,
не займає мене, не впливає тепер ніяк -
непотрібне, різне.
От наприклад - це ж десь є вітер, вода, блакить,
але все, що ( Read more... )

Є в цій історії щось, на заплутані схоже сни:
замість церкви чи жінки він ходить до одної сосни.
Доки син, оповитий запахом молока вночі
видихає поволі дитинство, доки вечеря сичичь в печі,
він стоїть під сосною, благаючи голосом неймовірної глибини:
не мовчи.

Кожен має свій страх - смерті, темряви, бідности чи води ( Read more... )

Примерзають гумки у дверях старих машин ( Read more... )

Все меншає через холод. Тепер в нас всього так мало - чуттів й відчуттів лиш крихти, й за них нескінченні війни. Нас, ніби льодяники, щойно жовте літо лизало, і ми лизалися солодко, беззахисні, безнадійні. Куди усе те поділось, коли було і не стало? Хто виріс - той піде спати. Хтось виріс з нас двох, не знаєш? Чомусь не спимо обоє, нас скоро ( Read more... )

Все так правильно. Всі запарковані, запаковані по місцях ( Read more... )