Довго не можу підібрати туалетну воду. Нарешті щось приблизно те. Вже біля каси починаю вертіти туди-сюди упаковку, і раптом розумію, що "ну не може отой весняний запах бути в цій сіро-блакиній упаковці упаковці". Прошу консультанта все ще раз перевірити. На мене дивляться трохи гм "недоброзичливо", але примху виконують. Виявилось, вони щось там ( Read more... )

А я ту сиджу і роздивляюсь мандалу (портретокляксу) душі. ))) Певне, перший малюнок з мною намальованих, який мені подобається. То я веду того, що сьогодні займалась арттерапією в Кругозорі. Не впевнена, що багато нового в собі відкрила, але гарно провела час і набралась море позитивних емоцій ( Read more... )

Сьогодні в метро привернула увагу реклама з всім відомими футболками на український лад "I love NY, but I live in Troeschina". Дуже навіть репрезентативно, як на мене. Молоді люди надивились "Беверлі Хіллс", і тепер впевнені, що так живе весь світ. І тільки вони народились явно не там, і тепер їм нічого не залишається як жалітись всім на своє ( Read more... )

Студенти, як відомо, одна з найбільш численних армій хабародавців, і я теж звісно... студентка, при цьому з досить великим досвідом, вже другий повноцінний універ (або четвертий, якщо рахувати неповноцінні). Тому, кому як не мені писати про досвід давання хабарів ( Read more... )

А ви теж посміхаєтесь собі, коли проходите мимо дзеркала?

Ще я часом кажу кажу собі туди "Доброго ранку", "Привіт" або махаю рукою , але я вам цього не розказувала =)

Click to view

Завітали сьогодні до мене гості. Діалог:
- Ина, мозно я теб'я убрать? ( кат )

З автобуса, що зипинився на протилежному боці вулиці вийшла група людей, усі з ніг до голови і до одного в чорному. "Мабуть, хтось помер" вже пронеслося в голові. Але автобус від'їхав і люди почали по одному, по двоє розходитись в різних напрямках... Такий собі провінційний український флешмоб ( Read more... )

Колись давно, років так десять чи більше тому, мене частенько навідувало бажання зазирнути в майбутнє. Ні-ні-ні не сходити до якоїсь там баби Варвари, провидиці в п'ятому поколінні, і розпитати все детально про грядуще, а просто побачити десь, у сні, наприклад, коротенький ролик: я через 10 років, без коментарів, пояснень, просто такий собі ( Read more... )

Найважче - зробити перший крок... Особливо, якщо ти ще лежиш в своєму якраво червоному ліжку з пухнастою найтеплішою-в-світі-ковдрою, а завікном тільки пробивається день. Ти знаєш - виходу немає - треба йти, але чомусь так страшно-страшно, і з перляку, звісно, ти ховаєш свого носа ще далі під ту сам унайтеплішу-в-світі-ковдру, і вже придумуєш ( Read more... )