Листівки з Гран-Канарії
Другий за популярністю острів Канарського архіпелагу після Тенерифе - Гран-Канарія. Відпочинок для туристів тут на будь-який смак. Хтось любить ліниво-безтурботний - сонечко і пляж, хтось водний - серфінг і дайвінг, а хтось екстремальний - підйом крутими горами на вершину острова. Розваги різні. А от мрія спільна - провести незабутню відпустку на чудовому острові в Атлантичному океані.
Побувавши на двох Канарських островах - Тенерифе і Гран-Канарія, порівняння напрошується мимоволі. Тенерифе - найбільший острів із семи островів архіпелагу. Відповідно туристів там більше і ціни вищі. Гран-Канарія ж, навпаки, значно затишніша і спокійніша, а ціни тут гуманніші. Хоча обладнання деяких закладів для відвідин не зовсім сучасне й дещо пошарпане від часу.
Що сподобається? На пляжах менше людей. Цьому острову віддають перевагу туристи з Великобританії, Німеччини, країн Скандинавського півострова. Тамтешні пенсіонери тут залюбки «пересиджують» зими.
Гран-Канарія (як і інші Канарські острови) на даний момент безпечний острів, з огляду на не надто спокійну ситуацію у світі. Тут багато поляків. Завдяки прямим авіарейсам з Польщі.
Клімат Гран-Канарії на 1-2 градуси тепліший, ніж на Тенерифе (приблизно за 200 км - Марокко і відповідно Африка). У січні за цельсієм 27-28, хоча вітряно.
Цей острів значно зеленіший, ніж Тенерифе. Він теж вулканічного походження, як і всі Канарські острови, але тутешній вулкан «бушував» дуже давно - приблизно 4 млн років тому. Відтак, Гран-Канарія (на відміну від Тенерифе, який досі шокує випаленими марсіанськими пейзажами) уся вкрилася м’якою зеленню. Хоча й тут є свої дива. Та ще й які!
Щоб переконатися у цьому, треба лише купити квиток на літак. І за п’ять годин (приміром, стільки триває переліт Краків-Гран-Канарія) можна засмагати у січні на сонячному пляжі. Що ми й зробили.
На острові одразу в аеропорту крила змінюємо на колеса: беремо на прокат авто, заброньоване через Інтернет.
Доїжджаємо до містечка Сан-Августин. Оселяємося в апартаментах за кілька десятків метрів від пляжу. Все. Далі формула проста: вийшов з дому - упав на пляжі, пішов з пляжу - упав на канапі в кімнаті. Так. Але тільки не для Гран-Канарії! Варто прогулятися від Сан-Августина лише 3-4 км (або проїхатися на автівці), щоб побачити неймовірне диво!
Пустеля за світлофором
Нескінченні золоті дюни на тлі безкраїх блакитних вод Атлантики - одне з наймальовничіших місць острова!
Вражень тут вдосталь. По-перше, ця напрочуд гарна картина, написана самою природою, по-друге, за сотню метрів від неї - шум автівок і галас містечка Маспаломас (одного з найпопулярніших тутешніх курортів). Аж не віриться, що за світлофором - справжня пустеля!
Кілька гектарів унікального ландшафту з ребристих пагорбів захоплюють одразу! Важко втриматися від спокуси, щоб не збігти з крутого гребеня дюн. Прогулянка тут можлива тільки на своїх двох, найзручніше босих ногах. Приємно запхати ноги в м’який пісок... М-м-м... Ба, навіть позасмагати на гребінцях дюн.
З одного боку пустелі - фешенебельні готелі, з іншого - пляжі понад океаном. Цікаво, відпочивальники щодень долають цю довгу дорогу в дюнах, щоб дістатися пляжів?
Після першого «Ва-а-а-в!» логічне питання: «Звідкіля ця мініатюрна “Сахара” майже в центрі міста»? Побутує думка, що з’явилася вона внаслідок подрібнення коралів. Та такого сильного, що корали стерлися на пісок! А все це трапилося під час всепланетного хаосу в Льодовиковий період. Зараз дюни Маспаломас мають статус природного заповідника. Це прихисток для унікальних комах, ящірок, іншої дрібної живності.
А ще для нудистів і представників нетрадиційної орієнтації. Вони вподобали тутешні пляжі і дюни коло них. Крім того, ця частина острова - ідеальне місце для серфінгістів-початківців. Хвилі невисокі. Центрів з прокату спорядження немало. Загалом уся Гран-Канарія - чудове місце, щоб зловити свою першу хвилю.
...Сонце сідає за небокрай. Туристи сідають на гребені дюн. Щоб помилуватися вечірніми краєвидами на тлі маяка, який височіє ще з 1897 р. за піщаними пагорбами. Кидаємо останній погляд на цю ідилію. А далі з пустелі - до квітучої оази.
Пуерто-де-Моган - «лакшері» оаза в бугенвілях
Не почути про Пуерто-де-Моган на острові неможливо. Від самісінького аеропорту реклама настирливо радить побувати у цьому «лакшері» куточку.
(Тут варто не схибити. Існує два Могана: перший - в горах, другий («лакшері») - коло моря.) Побувати так, а от навіть переночувати - варто замислитися. Вартість помешкання за добу в марині містечка - до 1000 євро.
Так чи інакше, але готелі затишно-милого Могана повні підстаркуватих німців і британців. Білі лялькові будиночки утворюють неймовірно магічні вулички.
Тут немає машин, зате повно туристів, що ліниво вештаються під квітучими ліанами барвистого бугенвілю. Або теревенять в невеличких рестораціях. Або засмагають на затишному піщаному пляжі.
Кілька водних каналів перетинають Моган. Завдяки цьому його часто звуть «Канарською Венецією». Однак, побувавши в італійській Венеції, можна впевнено сказати, що це дві великі різниці. Але канали і мости додають Могану мальовничості безумовно.
Ще більшої краси додає йому марина з напрочуд чистою водою і численними човнами, яхтами і яхточками. Вони зупиняються у цій квітучій оазі під час подорожей безкраїм Атлантичним океаном.
Також у марині на пристані можна обрати будь-які морські розваги. Наприклад, замовити чудову прогулянку на білосніжній яхті.
Або навіть зануритися у глиб океану на жовтій субмарині, щоб помилуватися океанічним ландшафтом і його мешканцями (29 євро з особи за 45 хв.).
Або вирушити до океану на риболовлю. Або просто попливти і помилуватися дельфінами і китами.
Хіба що перших вдасться побачити напевно, а от китів... Як пощастить.
Утім, існує інша альтернатива спілкування з флорою і фауною, яка стовідсотково гарантована, - «Palmitospark».
Углиб - до дельфінів, угору - до хмар
«Palmitospark» на Гран-Канарії - колега розкрученого «Лоропарку» на сусідньому острові Тенерифе. Хоча він поступається «Лоро» розмірами, кількістю звірів, облаштуванням і відповідно цінами - принцип роботи обох парків приблизно однаковий.
На гостей тут чекають, попри традиційну звірину, три різні шоу: дельфінів, хижих птахів і папуг. Незважаючи на бачені-перебачені шоу дельфінів, тутешній вразив неймовірно!
Усі шоу повторюються кілька разів на день. Є можливість побачити кожне ще й кілька разів. Якщо з вами діти, вони отримають неабияку втіху.
А от втіхою для старших стане поїздка до скелі Роке Нубло. Це майже верхівка острова Гран-Канарія і величезного Національного парку коло гірського містечка Техеди. Скеля Роке Нубло - святі місця гуанчів (древніх місцевих мешканців), яких колись винищили іспанські завойовники. Тут гуанчі приносили дари своїм богам.
Але щоб отримати стовідсоткове задоволення, варто проїхати ще вище. «За горами гори, хмарою повиті...»,
...гірські озера, мигдалеві дерева вкриті білим цвітом у січні-лютому (!), буйна зелень, хвойні ліси. Часом здається, що ти в Україні. Невже ще вчора ми вешталися пісками пустелі? Нерідко Гран-Канарію звуть «континентом у мініатюрі». От із цим важко не погодитися.
Хвилин десять - і до хмар можна торкатися руками,..
...вдалині «пливе» вулкан Тейде на острові Тенерифе, а сам острів Гран-Канарія спадає терасами гір донизу.
Такі краєвиди відкриваються з найвищої вершини острова - оглядового майданчика Піко-де-Лас-Ньювес.
Що вище, то мальовничіша природа, але екстремальніші дороги. Гірські траси Гран-Канарії значно крутіші, ніж на сусідньому Тенерифе. З якісним покриттям, але неймовірно вузькі. Такий собі економ-варіант дороги з варіаціями на тему «БЕЗ»: траси БЕЗ дорожньої розмітки, БЕЗ освітлення, місцями БЕЗ бордюрів.
Їхати сюди варто ТІЛЬКИ з досвідом водіння, ТІЛЬКИ у світлий час доби, ТІЛЬКИ на невеликій автівці. Звісно, машин тут небагато. Безпечніша дорога, без подібного екстриму, між колоритними острівними містечками. До яких поїхати? Питання смаку. Ми обрали чотири.
Мандри у форматі А4 - Агуімес, Арукас, Альдеа-де-Сан-Ніколас, Агаете
Агуімес. Довкола неймовірний лязкіт салютів, парад оркестрів,..
...дефіле вулицями міста всіх представників роду коров’ячого - від телят до бугаїв!
Що це? А це щастя для справжнього туриста. Випадково (не знаючи про нього) ми потрапили на свято у місті Агуімес. 20 січня - день святого Сан-Себастьяна, який є патроном місцевої церкви.
І не просто церкви, а головного надбання містечка, яке зводилося століттями. Вона закладена ще 1796 р., але тільки в 1940 р. будівництво закінчили. Нині - це один з кращих прикладів неокласичної архітектури Канарських островів і Національний історичний пам’ятник мистецтва.
Неймовірно цікаво опинитися серед місцевих звичаїв і життя. Ось виносять постамент святого Сан-Себастьяна, за ним Діви Марії.
«Вливаємося» не в групу туристів, а в натовп святково вбраних місцевих мешканців. «Пливемо» разом з ними вузенькими вуличками повз характерні острівні плямисті будиночки (Агуімес - один з найкраще збережених старих містечок Гран-Канарії).
«Пірнаємо» в іспанську мову. Від нас - питання англійською, у відповідь - іспанська. Знанням популярної всепланетної мови тут не переймаються. Найважливіше - своє, рідне. Тільки від кількох чоловіків з фотоапаратами, що скидалися на місцеву пресу, довідалися про те, що відбувається довкола нас.
Арукас. До цього містечка з білими будиночками заїхали винятково для того, щоб побачити його чорну перлину - церкву святого Іоанна Хрестителя. Вона раптово виринає обабіч дороги коло Арукаса. Навдивовижу гарна, темна, велетенська будівля неймовірно контрастує зі світлим, невеличким містечком. Здається, що їй тут затісно.
Зовні храм дещо скидається на творіння Антоніо Гауді - знаменитий собор Саграда Фамілія в Барселоні. До речі, архітектором цієї церкви теж був каталонець. Хоча стилізовано її під стару історичну будівлю, вона відносно нова.
Зведена в ХХ ст. Останню з веж закінчено в 70-ті роки. «Старий-новий» храм будували всією громадою Арукаса. Усередині він такий самий гарний, як і зовні.
Особливо величний храм-гігант на тлі крихітного містечка з оглядового майданчика гори Монтанья-де-Арукас. І хоча місто має ще кілька інших цікавинок, його незвичайна церква справді заслуговує на те, щоб бути улюбленицею туристів.
Альдеа-де-Сан-Ніколас. Нас зустріли крихітна бухта в оточенні гір, пляж з крутими валунами, невеликий маяк...
...і кілька затишних ресторацій-кав’ярень. Це чудове місце, щоб зробити привал і з’їсти, наприклад, густу рибну юшку за оригінальними кам’яними столами одного з ресторанчиків. Без гамору і шуму. Зате з чудовим краєвидом на океан.
Туристів тут негусто. Певно, сюди дістаються ті, хто любить «десь податися», аби тільки не сидіти на місці.
Тим паче, що до Альдеа-де-Сан-Ніколас веде мальовнича звивиста траса GC-200 через вже згадуваний Національний парк.
За кожним поворотом - новий, здається, кращий за попередній, пейзаж.
На тлі пейзажів - велосипедисти, що мужньо крутять педалі, підіймаючись на черговий гірський серпантин. І туристи у трекінгових черевиках з палицями, що намагаються не відставати від «велосипедних» колег. Ці види спорту - тутешня релігія.
Агаете. Шарм цього містечка майже неможливо пояснити... З одного боку - кам’янистий пляж, де з шумом б’ється об урвища океан, здіймаючи височезні хвилі-фонтани.
З іншого - спокійно-величні гори навколо маленької бухточки-порту, пляж і вода, як дзеркало.
А поміж ними - панорама всього острова Тенерифе (звідси він найближче до Гран-Канарії) і вершина вулкану Тейде, що прорізує хмари. Ними можна милуватися з алеї понад океаном,..
...качаючи, приміром, біцепси на тренажерах, що тут усюди.
Чи то сонце, що падає просто за океан, чи біло-сині будиночки на тлі крутих гір, що майже зачіпають хмари,...
...чи паром, що ходить туди-сюди з Гран-Канарії на Тенерифе...
Але все це так розманіжує, що лінощі беруть гору. Решта часу - тільки пляж. День пройшов успішно. А за ним добігла кінця і відпустка.
...«Світає, край неба палає...» Наш літак підіймається у ранкове небо. За склом ілюмінатора з імли поволі з’являється посеред океану сам острів Гран-Канарія, а далі один за одним його найближчі сусіди із семи островів Канарського архіпелагу.
Дехто з туристів починає нервово хапатися за фотоапарат. Але чомусь хапати фотоапарат бажання немає. Хочеться запхати І ДЮНИ, І МАЯК, І ОКЕАН, І ГОРИ, І ДЕЛЬФІНІВ З ПАПУГАМИ, І ПЛЯМИСТІ БУДИНОЧКИ, І ПАРОМ, І БУХТУ... І ВСЕ-ВСЕ-ВСЕ. ПРОСТО ЯК ТУРИСТИЧНІ ЛИСТІВКИ ДО КИШЕНІ НА ЗГАДКУ. На згадку про все, що подарував невеликий острів Гран-Канарія у безмежному Атлантичному океані.
Корисні нотатки для Гран-Канарії:
Ще більше принад Гран-Канарії за цим лінком на карті: http://www.privetkanarskieostrova.com/interesnye-mesta/gran-kanariya/poselok-agaete
Прямий авіарейс з Польщі: Краків-Гран-Канарія (авіакомпанія Ryanair).
Самостійно винайняти помешкання: www.airbnb.com.
Забронювати авто на прокат: www.cicar.com.
Інші подорожі на Канарські острови:
На Марс через Карпати, або Тенерифе - острів контрастів. Частина 1.
На Марс через Карпати, або Тенерифе - острів контрастів. Частина 2.
Дякую, що дочитали до кінця. Можливо, вам будуть цікаві інші наші подорожі:)
- 39 подорожей Україною. З них:
* Подорож вихідного дня (мандрівки в радіусі приблизно 200 км від Києва);
* ПРИкарпаття;
* ЗАкарпаття;
* Крим;
* Івано-Франківщина, Вінничина, Київщина, Львівщина,
Одещина, Сумщина,
Херсонщина, Хмельниччина, Черкащина, Чернігівщина, Чернівці;
- а також закордонні мандрівки: Італія, Канарські острови (Іспанія), Угорщина, Польща, Туреччина, Франція, Хорватія, Чехія, Єгипет.
Побувавши на двох Канарських островах - Тенерифе і Гран-Канарія, порівняння напрошується мимоволі. Тенерифе - найбільший острів із семи островів архіпелагу. Відповідно туристів там більше і ціни вищі. Гран-Канарія ж, навпаки, значно затишніша і спокійніша, а ціни тут гуманніші. Хоча обладнання деяких закладів для відвідин не зовсім сучасне й дещо пошарпане від часу.
Що сподобається? На пляжах менше людей. Цьому острову віддають перевагу туристи з Великобританії, Німеччини, країн Скандинавського півострова. Тамтешні пенсіонери тут залюбки «пересиджують» зими.
Гран-Канарія (як і інші Канарські острови) на даний момент безпечний острів, з огляду на не надто спокійну ситуацію у світі. Тут багато поляків. Завдяки прямим авіарейсам з Польщі.
Клімат Гран-Канарії на 1-2 градуси тепліший, ніж на Тенерифе (приблизно за 200 км - Марокко і відповідно Африка). У січні за цельсієм 27-28, хоча вітряно.
Цей острів значно зеленіший, ніж Тенерифе. Він теж вулканічного походження, як і всі Канарські острови, але тутешній вулкан «бушував» дуже давно - приблизно 4 млн років тому. Відтак, Гран-Канарія (на відміну від Тенерифе, який досі шокує випаленими марсіанськими пейзажами) уся вкрилася м’якою зеленню. Хоча й тут є свої дива. Та ще й які!
Щоб переконатися у цьому, треба лише купити квиток на літак. І за п’ять годин (приміром, стільки триває переліт Краків-Гран-Канарія) можна засмагати у січні на сонячному пляжі. Що ми й зробили.
На острові одразу в аеропорту крила змінюємо на колеса: беремо на прокат авто, заброньоване через Інтернет.
Доїжджаємо до містечка Сан-Августин. Оселяємося в апартаментах за кілька десятків метрів від пляжу. Все. Далі формула проста: вийшов з дому - упав на пляжі, пішов з пляжу - упав на канапі в кімнаті. Так. Але тільки не для Гран-Канарії! Варто прогулятися від Сан-Августина лише 3-4 км (або проїхатися на автівці), щоб побачити неймовірне диво!
Пустеля за світлофором
Нескінченні золоті дюни на тлі безкраїх блакитних вод Атлантики - одне з наймальовничіших місць острова!
Вражень тут вдосталь. По-перше, ця напрочуд гарна картина, написана самою природою, по-друге, за сотню метрів від неї - шум автівок і галас містечка Маспаломас (одного з найпопулярніших тутешніх курортів). Аж не віриться, що за світлофором - справжня пустеля!
Кілька гектарів унікального ландшафту з ребристих пагорбів захоплюють одразу! Важко втриматися від спокуси, щоб не збігти з крутого гребеня дюн. Прогулянка тут можлива тільки на своїх двох, найзручніше босих ногах. Приємно запхати ноги в м’який пісок... М-м-м... Ба, навіть позасмагати на гребінцях дюн.
З одного боку пустелі - фешенебельні готелі, з іншого - пляжі понад океаном. Цікаво, відпочивальники щодень долають цю довгу дорогу в дюнах, щоб дістатися пляжів?
Після першого «Ва-а-а-в!» логічне питання: «Звідкіля ця мініатюрна “Сахара” майже в центрі міста»? Побутує думка, що з’явилася вона внаслідок подрібнення коралів. Та такого сильного, що корали стерлися на пісок! А все це трапилося під час всепланетного хаосу в Льодовиковий період. Зараз дюни Маспаломас мають статус природного заповідника. Це прихисток для унікальних комах, ящірок, іншої дрібної живності.
А ще для нудистів і представників нетрадиційної орієнтації. Вони вподобали тутешні пляжі і дюни коло них. Крім того, ця частина острова - ідеальне місце для серфінгістів-початківців. Хвилі невисокі. Центрів з прокату спорядження немало. Загалом уся Гран-Канарія - чудове місце, щоб зловити свою першу хвилю.
...Сонце сідає за небокрай. Туристи сідають на гребені дюн. Щоб помилуватися вечірніми краєвидами на тлі маяка, який височіє ще з 1897 р. за піщаними пагорбами. Кидаємо останній погляд на цю ідилію. А далі з пустелі - до квітучої оази.
Пуерто-де-Моган - «лакшері» оаза в бугенвілях
Не почути про Пуерто-де-Моган на острові неможливо. Від самісінького аеропорту реклама настирливо радить побувати у цьому «лакшері» куточку.
(Тут варто не схибити. Існує два Могана: перший - в горах, другий («лакшері») - коло моря.) Побувати так, а от навіть переночувати - варто замислитися. Вартість помешкання за добу в марині містечка - до 1000 євро.
Так чи інакше, але готелі затишно-милого Могана повні підстаркуватих німців і британців. Білі лялькові будиночки утворюють неймовірно магічні вулички.
Тут немає машин, зате повно туристів, що ліниво вештаються під квітучими ліанами барвистого бугенвілю. Або теревенять в невеличких рестораціях. Або засмагають на затишному піщаному пляжі.
Кілька водних каналів перетинають Моган. Завдяки цьому його часто звуть «Канарською Венецією». Однак, побувавши в італійській Венеції, можна впевнено сказати, що це дві великі різниці. Але канали і мости додають Могану мальовничості безумовно.
Ще більшої краси додає йому марина з напрочуд чистою водою і численними човнами, яхтами і яхточками. Вони зупиняються у цій квітучій оазі під час подорожей безкраїм Атлантичним океаном.
Також у марині на пристані можна обрати будь-які морські розваги. Наприклад, замовити чудову прогулянку на білосніжній яхті.
Або навіть зануритися у глиб океану на жовтій субмарині, щоб помилуватися океанічним ландшафтом і його мешканцями (29 євро з особи за 45 хв.).
Або вирушити до океану на риболовлю. Або просто попливти і помилуватися дельфінами і китами.
Хіба що перших вдасться побачити напевно, а от китів... Як пощастить.
Утім, існує інша альтернатива спілкування з флорою і фауною, яка стовідсотково гарантована, - «Palmitospark».
Углиб - до дельфінів, угору - до хмар
«Palmitospark» на Гран-Канарії - колега розкрученого «Лоропарку» на сусідньому острові Тенерифе. Хоча він поступається «Лоро» розмірами, кількістю звірів, облаштуванням і відповідно цінами - принцип роботи обох парків приблизно однаковий.
На гостей тут чекають, попри традиційну звірину, три різні шоу: дельфінів, хижих птахів і папуг. Незважаючи на бачені-перебачені шоу дельфінів, тутешній вразив неймовірно!
Усі шоу повторюються кілька разів на день. Є можливість побачити кожне ще й кілька разів. Якщо з вами діти, вони отримають неабияку втіху.
А от втіхою для старших стане поїздка до скелі Роке Нубло. Це майже верхівка острова Гран-Канарія і величезного Національного парку коло гірського містечка Техеди. Скеля Роке Нубло - святі місця гуанчів (древніх місцевих мешканців), яких колись винищили іспанські завойовники. Тут гуанчі приносили дари своїм богам.
Але щоб отримати стовідсоткове задоволення, варто проїхати ще вище. «За горами гори, хмарою повиті...»,
...гірські озера, мигдалеві дерева вкриті білим цвітом у січні-лютому (!), буйна зелень, хвойні ліси. Часом здається, що ти в Україні. Невже ще вчора ми вешталися пісками пустелі? Нерідко Гран-Канарію звуть «континентом у мініатюрі». От із цим важко не погодитися.
Хвилин десять - і до хмар можна торкатися руками,..
...вдалині «пливе» вулкан Тейде на острові Тенерифе, а сам острів Гран-Канарія спадає терасами гір донизу.
Такі краєвиди відкриваються з найвищої вершини острова - оглядового майданчика Піко-де-Лас-Ньювес.
Що вище, то мальовничіша природа, але екстремальніші дороги. Гірські траси Гран-Канарії значно крутіші, ніж на сусідньому Тенерифе. З якісним покриттям, але неймовірно вузькі. Такий собі економ-варіант дороги з варіаціями на тему «БЕЗ»: траси БЕЗ дорожньої розмітки, БЕЗ освітлення, місцями БЕЗ бордюрів.
Їхати сюди варто ТІЛЬКИ з досвідом водіння, ТІЛЬКИ у світлий час доби, ТІЛЬКИ на невеликій автівці. Звісно, машин тут небагато. Безпечніша дорога, без подібного екстриму, між колоритними острівними містечками. До яких поїхати? Питання смаку. Ми обрали чотири.
Мандри у форматі А4 - Агуімес, Арукас, Альдеа-де-Сан-Ніколас, Агаете
Агуімес. Довкола неймовірний лязкіт салютів, парад оркестрів,..
...дефіле вулицями міста всіх представників роду коров’ячого - від телят до бугаїв!
Що це? А це щастя для справжнього туриста. Випадково (не знаючи про нього) ми потрапили на свято у місті Агуімес. 20 січня - день святого Сан-Себастьяна, який є патроном місцевої церкви.
І не просто церкви, а головного надбання містечка, яке зводилося століттями. Вона закладена ще 1796 р., але тільки в 1940 р. будівництво закінчили. Нині - це один з кращих прикладів неокласичної архітектури Канарських островів і Національний історичний пам’ятник мистецтва.
Неймовірно цікаво опинитися серед місцевих звичаїв і життя. Ось виносять постамент святого Сан-Себастьяна, за ним Діви Марії.
«Вливаємося» не в групу туристів, а в натовп святково вбраних місцевих мешканців. «Пливемо» разом з ними вузенькими вуличками повз характерні острівні плямисті будиночки (Агуімес - один з найкраще збережених старих містечок Гран-Канарії).
«Пірнаємо» в іспанську мову. Від нас - питання англійською, у відповідь - іспанська. Знанням популярної всепланетної мови тут не переймаються. Найважливіше - своє, рідне. Тільки від кількох чоловіків з фотоапаратами, що скидалися на місцеву пресу, довідалися про те, що відбувається довкола нас.
Арукас. До цього містечка з білими будиночками заїхали винятково для того, щоб побачити його чорну перлину - церкву святого Іоанна Хрестителя. Вона раптово виринає обабіч дороги коло Арукаса. Навдивовижу гарна, темна, велетенська будівля неймовірно контрастує зі світлим, невеличким містечком. Здається, що їй тут затісно.
Зовні храм дещо скидається на творіння Антоніо Гауді - знаменитий собор Саграда Фамілія в Барселоні. До речі, архітектором цієї церкви теж був каталонець. Хоча стилізовано її під стару історичну будівлю, вона відносно нова.
Зведена в ХХ ст. Останню з веж закінчено в 70-ті роки. «Старий-новий» храм будували всією громадою Арукаса. Усередині він такий самий гарний, як і зовні.
Особливо величний храм-гігант на тлі крихітного містечка з оглядового майданчика гори Монтанья-де-Арукас. І хоча місто має ще кілька інших цікавинок, його незвичайна церква справді заслуговує на те, щоб бути улюбленицею туристів.
Альдеа-де-Сан-Ніколас. Нас зустріли крихітна бухта в оточенні гір, пляж з крутими валунами, невеликий маяк...
...і кілька затишних ресторацій-кав’ярень. Це чудове місце, щоб зробити привал і з’їсти, наприклад, густу рибну юшку за оригінальними кам’яними столами одного з ресторанчиків. Без гамору і шуму. Зате з чудовим краєвидом на океан.
Туристів тут негусто. Певно, сюди дістаються ті, хто любить «десь податися», аби тільки не сидіти на місці.
Тим паче, що до Альдеа-де-Сан-Ніколас веде мальовнича звивиста траса GC-200 через вже згадуваний Національний парк.
За кожним поворотом - новий, здається, кращий за попередній, пейзаж.
На тлі пейзажів - велосипедисти, що мужньо крутять педалі, підіймаючись на черговий гірський серпантин. І туристи у трекінгових черевиках з палицями, що намагаються не відставати від «велосипедних» колег. Ці види спорту - тутешня релігія.
Агаете. Шарм цього містечка майже неможливо пояснити... З одного боку - кам’янистий пляж, де з шумом б’ється об урвища океан, здіймаючи височезні хвилі-фонтани.
З іншого - спокійно-величні гори навколо маленької бухточки-порту, пляж і вода, як дзеркало.
А поміж ними - панорама всього острова Тенерифе (звідси він найближче до Гран-Канарії) і вершина вулкану Тейде, що прорізує хмари. Ними можна милуватися з алеї понад океаном,..
...качаючи, приміром, біцепси на тренажерах, що тут усюди.
Чи то сонце, що падає просто за океан, чи біло-сині будиночки на тлі крутих гір, що майже зачіпають хмари,...
...чи паром, що ходить туди-сюди з Гран-Канарії на Тенерифе...
Але все це так розманіжує, що лінощі беруть гору. Решта часу - тільки пляж. День пройшов успішно. А за ним добігла кінця і відпустка.
...«Світає, край неба палає...» Наш літак підіймається у ранкове небо. За склом ілюмінатора з імли поволі з’являється посеред океану сам острів Гран-Канарія, а далі один за одним його найближчі сусіди із семи островів Канарського архіпелагу.
Дехто з туристів починає нервово хапатися за фотоапарат. Але чомусь хапати фотоапарат бажання немає. Хочеться запхати І ДЮНИ, І МАЯК, І ОКЕАН, І ГОРИ, І ДЕЛЬФІНІВ З ПАПУГАМИ, І ПЛЯМИСТІ БУДИНОЧКИ, І ПАРОМ, І БУХТУ... І ВСЕ-ВСЕ-ВСЕ. ПРОСТО ЯК ТУРИСТИЧНІ ЛИСТІВКИ ДО КИШЕНІ НА ЗГАДКУ. На згадку про все, що подарував невеликий острів Гран-Канарія у безмежному Атлантичному океані.
Корисні нотатки для Гран-Канарії:
Ще більше принад Гран-Канарії за цим лінком на карті: http://www.privetkanarskieostrova.com/interesnye-mesta/gran-kanariya/poselok-agaete
Прямий авіарейс з Польщі: Краків-Гран-Канарія (авіакомпанія Ryanair).
Самостійно винайняти помешкання: www.airbnb.com.
Забронювати авто на прокат: www.cicar.com.
Інші подорожі на Канарські острови:
На Марс через Карпати, або Тенерифе - острів контрастів. Частина 1.
На Марс через Карпати, або Тенерифе - острів контрастів. Частина 2.
Дякую, що дочитали до кінця. Можливо, вам будуть цікаві інші наші подорожі:)
- 39 подорожей Україною. З них:
* Подорож вихідного дня (мандрівки в радіусі приблизно 200 км від Києва);
* ПРИкарпаття;
* ЗАкарпаття;
* Крим;
* Івано-Франківщина, Вінничина, Київщина, Львівщина,
Одещина, Сумщина,
Херсонщина, Хмельниччина, Черкащина, Чернігівщина, Чернівці;
- а також закордонні мандрівки: Італія, Канарські острови (Іспанія), Угорщина, Польща, Туреччина, Франція, Хорватія, Чехія, Єгипет.