Vysoke Tatry або про перший скі-тур досвід - частина 4
Підходить до завершення розповідь про наше знайомство з Високими Татрами і скітуром. Наступив ше один сонячний день (про попередні дні йшлося тут - частина 1, частина 2, частина 3 ), наша команда трохи розділилась - Ромко з Аньою відправились бараздіть траси в Татранській Ломніці, а мене і Андрія Васко потягнув до ще одної прекрасної долини - Мала Студена Доліна (Malá Studená dolina) - і то була найцікавіша скітур-вилазка.
1. Васко показує і розказує про Велику Студену доліну і про те, як вони з друзями займались скі-екстрімом оттт в тих двох кулуарах - ухххх!
2. Приїхали ми десь близько обіду в Старий Смоковєц. Оскільки у Васко багато знайомих в окрузі, нам не довелось платити за паркінг, а також за фунікулер, той шо на задньому плані(((:
3. Краєвиди вражали! Фунікулер, протяжністю близько трьох кілометрів коштує небагато і не мало - 7 євриків. Вивозить він до туристичного осередку, який називається Гребєнок (Hrebienok), можна було, звичайно, і на скітурах піти, як робило там багато людей, але, як то кажуть - подарованому коню в зуби не дивляться((:
4. Добралися до Гребєнка за кілька хвилин. За нами справа - Мала Студена доліна і зліва - Велька Студена доліна.
Понад пів століття тому тут була побудована канатна дорога і траса для слалому, проводились змагання міжнародного рівня, зараз витяги
не працюють, інфраструктура потрохи загнулась. Звідси починаються пішохідні, вело-, скітур- маршрути. От і ми почали звідси "шлапати" (слов. šliapať - крокувати).
5.
6. Маршрут дуже мальовничий і тому популярний для прогулянок. зустріли отаку от неординарну сімейку((:
7.
8. Краєвиди такі, шо важко очі відірвати!
9. Veľká Studená dolina
10. Приблизно за годину не складного підйому через ліс маркованою стежкою (доречі, маршрути там дуже добре промарковані!) входимо у Малу Студену доліну
11. Ми прямуємо в глиб долини оооннн на той гребінь в кінці (хоча, насправді там не кінець(((: ) долини (верхня права частина на фотографії).
12.
13. Проходили отакий кулуар, як виявилось, він починається з Ломніцького сідла, куди можна піднятися підйомником (про це писав в частині 1), якось туди ше повернемось і обов"язково катнем там((:
14. сніг вже всівся, лавини посходили, можна йти догори.
15. от і йдемо - нам туди, на перевал
16. Для мене це було вперше - йти на лижах на такий крутяк, і це було круто!!!((: йшлося легко і весело.
17. Васко розказує про випадок, коли з того кулуара шо зліва зійшла лавина і засипала носія (див. нижче хто такі носії), він загинув.
18. З середини підйому схил став крутішим, пішли траверсами.
19. Долина відкрилась у всій красі(:
20. ше трохи і ми на перевалі, а там...
21. ... а там ше підйом, але вже видно точку повернення - ооонннн там на горбочку(((:
22. Це мабуть класична скітур-фотка (((:
23. Прийшли! Так ось, як сказав Васко - словаки люблять хати!((: йдеться про гірські притулки (як ви помітили, всі наші попередні скітур-вилазки були також увінчані притулками((:), яких у Високих Татрах багато і вони функціонують цілий рік. Цей притулок називається Téryho chata, який був закладений в 1899 році і названий на честь Едмундо Терихо - ініціатора побудови притулку. Терихо був татерніком (taternik), тобто людина, яка підкорювала татранські вершини - альпініст по сучасному. Терихо зробив вагомий вклад в розвиток туризму цього краю. Хата знаходиться на висоті 2015м. Добратися сюди можна тільки пішки, на лижах або гелікоптером. І, тому, для забезпечення всім необхідним (харчі, побутові речі, напої і тд) використовуються носії (я їх назвав татранські шерпи (((:)
24. Ось такі вони. це піший носій, бачили також на скітурах. Для них це робота, причому - офіційна. Заробляють вони рівно стільки скільки зможуть понести - тариф - 50 євроцентів за кілограм. Розказували нам, що влітку носять по 60-80 кг, а взимку 30-40!!!! їх забезпечують житлом і їдою.
25. Там за нашов хатов...((:
26. Так от ще про хату - притулок забезпечений електроенергією (на фотці вище видно сонячні батареї) завдяки якійсь фірмі, яка займається обладнанням для альтернативної енергетики, вони спонсорнули притулок. Також є котельня.
27. Всередині дуже затишно і приємно, чомусь уявили собі шо якась така атмосфера могла бути і в обсерваторії на Чорногірському Попі Івані.
28. Я просто не міг не сфоткати туалет!!!! подивіться яка чистота! там навіть запаху не було ніякого, притому, що унітази не обладнані бачками, натомість висить папір з надписом - позаду є кран і відро - змийте за собою, дякуємо! А тепер уявіть шо в нас би творилось в такій вбиральні з такими розкладами!!! - просто немає слів...
29. А це панорама за хатою - територія скітуру, фрірайду, скіекстріму, альпінізму і тд і тп. Всі кулуари які видно на фотографії були розкатані! (якшо комусь цікаво, можу закинути цю панораму більшого розміру((: )
30. Фото на пам"ять і ...
31. .. і ВНИЗ - юхххххххуууууууу - то був кайффф!!
32. заздріть(((((((((:
33.
34. Фрірайд-банзайй!!
35. Коли стоїш там на схилі то хочеш забути про фотоапарат, шоб рванути собі і по кайфувати від вітру у вухах, але зара, переглядаючи ці кадри, дякую собв (((: шо не забув про нього
активна частина закінчена, далі були збори додому, довгий переїзд, роздуми і тд., але про це трохи пізніше, так шо далі буде ше трошечки(((:
1. Васко показує і розказує про Велику Студену доліну і про те, як вони з друзями займались скі-екстрімом оттт в тих двох кулуарах - ухххх!
2. Приїхали ми десь близько обіду в Старий Смоковєц. Оскільки у Васко багато знайомих в окрузі, нам не довелось платити за паркінг, а також за фунікулер, той шо на задньому плані(((:
3. Краєвиди вражали! Фунікулер, протяжністю близько трьох кілометрів коштує небагато і не мало - 7 євриків. Вивозить він до туристичного осередку, який називається Гребєнок (Hrebienok), можна було, звичайно, і на скітурах піти, як робило там багато людей, але, як то кажуть - подарованому коню в зуби не дивляться((:
4. Добралися до Гребєнка за кілька хвилин. За нами справа - Мала Студена доліна і зліва - Велька Студена доліна.
Понад пів століття тому тут була побудована канатна дорога і траса для слалому, проводились змагання міжнародного рівня, зараз витяги
не працюють, інфраструктура потрохи загнулась. Звідси починаються пішохідні, вело-, скітур- маршрути. От і ми почали звідси "шлапати" (слов. šliapať - крокувати).
5.
6. Маршрут дуже мальовничий і тому популярний для прогулянок. зустріли отаку от неординарну сімейку((:
7.
8. Краєвиди такі, шо важко очі відірвати!
9. Veľká Studená dolina
10. Приблизно за годину не складного підйому через ліс маркованою стежкою (доречі, маршрути там дуже добре промарковані!) входимо у Малу Студену доліну
11. Ми прямуємо в глиб долини оооннн на той гребінь в кінці (хоча, насправді там не кінець(((: ) долини (верхня права частина на фотографії).
12.
13. Проходили отакий кулуар, як виявилось, він починається з Ломніцького сідла, куди можна піднятися підйомником (про це писав в частині 1), якось туди ше повернемось і обов"язково катнем там((:
14. сніг вже всівся, лавини посходили, можна йти догори.
15. от і йдемо - нам туди, на перевал
16. Для мене це було вперше - йти на лижах на такий крутяк, і це було круто!!!((: йшлося легко і весело.
17. Васко розказує про випадок, коли з того кулуара шо зліва зійшла лавина і засипала носія (див. нижче хто такі носії), він загинув.
18. З середини підйому схил став крутішим, пішли траверсами.
19. Долина відкрилась у всій красі(:
20. ше трохи і ми на перевалі, а там...
21. ... а там ше підйом, але вже видно точку повернення - ооонннн там на горбочку(((:
22. Це мабуть класична скітур-фотка (((:
23. Прийшли! Так ось, як сказав Васко - словаки люблять хати!((: йдеться про гірські притулки (як ви помітили, всі наші попередні скітур-вилазки були також увінчані притулками((:), яких у Високих Татрах багато і вони функціонують цілий рік. Цей притулок називається Téryho chata, який був закладений в 1899 році і названий на честь Едмундо Терихо - ініціатора побудови притулку. Терихо був татерніком (taternik), тобто людина, яка підкорювала татранські вершини - альпініст по сучасному. Терихо зробив вагомий вклад в розвиток туризму цього краю. Хата знаходиться на висоті 2015м. Добратися сюди можна тільки пішки, на лижах або гелікоптером. І, тому, для забезпечення всім необхідним (харчі, побутові речі, напої і тд) використовуються носії (я їх назвав татранські шерпи (((:)
24. Ось такі вони. це піший носій, бачили також на скітурах. Для них це робота, причому - офіційна. Заробляють вони рівно стільки скільки зможуть понести - тариф - 50 євроцентів за кілограм. Розказували нам, що влітку носять по 60-80 кг, а взимку 30-40!!!! їх забезпечують житлом і їдою.
25. Там за нашов хатов...((:
26. Так от ще про хату - притулок забезпечений електроенергією (на фотці вище видно сонячні батареї) завдяки якійсь фірмі, яка займається обладнанням для альтернативної енергетики, вони спонсорнули притулок. Також є котельня.
27. Всередині дуже затишно і приємно, чомусь уявили собі шо якась така атмосфера могла бути і в обсерваторії на Чорногірському Попі Івані.
28. Я просто не міг не сфоткати туалет!!!! подивіться яка чистота! там навіть запаху не було ніякого, притому, що унітази не обладнані бачками, натомість висить папір з надписом - позаду є кран і відро - змийте за собою, дякуємо! А тепер уявіть шо в нас би творилось в такій вбиральні з такими розкладами!!! - просто немає слів...
29. А це панорама за хатою - територія скітуру, фрірайду, скіекстріму, альпінізму і тд і тп. Всі кулуари які видно на фотографії були розкатані! (якшо комусь цікаво, можу закинути цю панораму більшого розміру((: )
30. Фото на пам"ять і ...
31. .. і ВНИЗ - юхххххххуууууууу - то був кайффф!!
32. заздріть(((((((((:
33.
34. Фрірайд-банзайй!!
35. Коли стоїш там на схилі то хочеш забути про фотоапарат, шоб рванути собі і по кайфувати від вітру у вухах, але зара, переглядаючи ці кадри, дякую собв (((: шо не забув про нього
активна частина закінчена, далі були збори додому, довгий переїзд, роздуми і тд., але про це трохи пізніше, так шо далі буде ше трошечки(((: