Приємно було прочитати. Дякую. Сам вже багато разів змінював свою думку: їхати - не їхати... їхати - не їхати..... поки що плисти далі за течією, тобто залишатись.
6 років тому я доводила своєму майбутньому чоловікові з піною у рота, що нікуди не поїду з цієї країни, навіть якщо він вирішить поїхати. Але чим більше я бачу світу навколо, тим сумніше окунатися в українську реальність, і тим менш однозначно я ставлюся до такого рішення. Інколи я справді думаю, що це схоже на втечу, а інколи - що було б добре всім виїхати і залити це місце (як у тому анегдоті) бетоном, щоб трохи почистити світ від купи ідіотів, які перетворюють гарну країну на ментальну тюрму. І мої друзі, які виїжджають за кордон, додають ще більшу невизначеність ситуації )
Аналогічно :) Теж був упевнений, що не можна просто взяти і злиняти з рідної країни кудись. А потім побачив як люди живуть в інших країнах і змінив свою думку. Дійсно, у нас дуже багато людей які самі не можуть жити по-людськи і іншим заважають. Щось з цим треба робити.
Comments 5
Reply
Reply
Сам вже багато разів змінював свою думку: їхати - не їхати... їхати - не їхати..... поки що плисти далі за течією, тобто залишатись.
З.І. їхати = тікати. На жаль.
Reply
Reply
Дійсно, у нас дуже багато людей які самі не можуть жити по-людськи і іншим заважають. Щось з цим треба робити.
Reply
Leave a comment