-
Любий Дідусю Морозе (Санта, Св. Миколайчику!)
Отже, щороку коли приходять традиційні для нас в КП різдвяні канікули разом з ними до мене приходить депресія. Тоді я багато нюняю, дивлюся всі підряд фільми і не хочу нічого робити. Плюс я ще й активно починаю у всьому сумніватись... Ну наприклад: в правильності свого місця в житті і взагалі в наявності такого місця, в достатності моїх старань, в ( Read more... ) -
Мама
Моя мама входить в топ 3 найдобріших людей світу. Але останнім часом вона здається серйозно вирішила вибороти першість ( Read more... ) -
Дід
У мене більше нема діда. Ішла з дому в четвер - у мене ще був дід, сидів на дивані тер ноги, просив чаю і жалівся на дощ. А в п'ятницю у мене вже нема діда ( Read more... ) -
Тривожно
Читаю біографію Маяковського. Він був хронічним невротиком. Красенем з гнилими зубами. Виступав з редискою в петлиці і писав дивні вірші. Знаєте, такі з купою зайвих складів. Вірші які треба прочитати разів з десять перш ніж полюбиш ( Read more... ) -
Пост № ...
Мені 24 і чого я досягла?
Мені 24 і чого я повинна була досягти?
Цей ЖЖ у мене давно, а чи написала я сюди хоч з деясток позитивних постів?
Може у мене просто невроз або один із 150 видів шизофренії?
А може ти просто слабачка, Даринко?
А завтра прийде Серж, подарує мені насіння ромашок і скаже: Не хни, Кет)
З днем народження мене шолі) -
А чим живете ви?
А чим живете ви ( Read more... ) -
Моя Агні)
Я колись вже писала тут про мою Агні і про те, як сумняво розішлись наші з нею дороги. Але от з тиждень тому Агні приїхала в Київ зі своїм маленьким сином. Малому вже цілих 9 місяців, а я ніяк не можу повірити, що в неї є дитина. Це просто не вкладається у мене в голові. Я не бачила її вагітною і не розділила радості чекання, я навіть не привітала ( Read more... ) -
Відпустка і фото
В понеділок ми прилетіли з Угорщини. Останні два дні там ми провели на фестивалі вина в Зегеті, це таке маленьке містечко кілометрах мабуть в 200ах від Будапешту і тоам було спокійно і чудово, ага, просто чудово. А до того ще на два дні ми їздили в Австрію, у Відень, де нам навіть довелося заночувати на вокзалі і в метро, бо ми провтикали останній ( Read more... ) -
Про Важливу Людину
Ну от ми і попрощались.
Ну тобто не так.
В понеділок я побачила порожню шафку і чистий стіл Браяна і порожній його ж стілець. В понеділок він здається вперше за мої два роки в КП встав і пішов з роботи не попрощавшись. А ми були затуркані, нічого не запитали, думали він зараз прийде. А потім дивимось а там ця порожня шафа і стіл. І я впала в... ( Read more... )
