В продовження теми про Чернівці і кому ж по-справжньому належить це химерне місто - уривок з не раз вже мною рекламованої книжки Василя Кожелянка «Срібний павук». Її дія починається навесні 1938 року, герої - два многонадійні поліцейські детективи Кароль Штефанчук (українець) та Гельмут Гартль (німець) саме сидять у засідці, очікуючи появи
(
Read more... )
Comments 9
Страда Бринковяну (Strada Constantin Brâncoveanu) теперь улица
Ивана Франко. А вот как они могли одновремеменно видеть и эту улицу, и быка, не очень понимаю. Одно слово - сыщики!
Редакция "Молодого буковинца", в котором работал Кожелянко, находится метрах в 100 от описанного места и метрах в 50 от "шифы", о которой шла речь в прошлом посте.
Reply
А, так ось воно що! А ресторанчику ніякого там поблизу немає? Все-таки не думаю, щоб Кожелянко там так смачно їв і пив, як його герої, ще й на казенний кошт :-)
А вот как они могли одновремеменно видеть и эту улицу, и быка, не очень понимаю. Одно слово - сыщики!
Це далеко не найбільший їх подвиг. Вони практично вдвох зуміли відбитися від небезпечної банди, яка мала на озброєнні навіть танк. Одна тільки слабість в них і була - не могли байдуже пройти мимо певної красуні... ну але це вже...
А до легенди про Унірія Кожелянко приверстав ще одну чернівецьку міську легенду, може навіть найвідомішу. Викладу її сьогодні, якщо все буде в порядку.
Reply
Кожелянко мог принять сам памятник, но там стоящая фигура - румынский солдат в каске. Бык-то был сзади этой композиции.
А про улицу Франко я буду распускать слух, что её переименовали, связав австрийское название Liliengasse со стихотворением "Я не тебе люблю, о нi, моя хистка лiлеє"
Reply
Reply
Reply
Leave a comment