Михайло Старицький
Виклик
Ніч яка, господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай...
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядем укупі ми тут під калиною -
І над панами я пан...
Глянь, моя рибонько, срібною хвилею
Стелеться полем туман;
Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загубився, чи спить?
Он на стрункій та високій осичині
Листя
(
Read more... )