Нетипове Закарпаття: затоплені шахти та найбагатше село країни
З села Велиий Бичків, яке викликало неочікувану дискусію у попередньому пості, я відправився у бік Тячева. На застоплене авто довелося чекати хвилин з 25. Але мене пощастило і водій їхав далі мого плану - аж за Тячів через Солотвино.
9-тисячне містечко, де більшість населення румуни, а чверть - угорці, зустріло радянськими облізлими панельками.
1.
Герб прикордонного містечка нагадує симбіоз аптечного знаку, гербу СРСР, прапорів Франції та Угорщини а також елементів футбольного клубу «Шахтар».
Бензин на ОККО дорожчає, але закарпатці все рівно люблять природній та екологічний транспорт. Під час 8-годинної мандрівки бачив повозки кілька разів.
2.
Власне, поява молоточків на одному зі символів Солотвина невипадково. Але шахти тут не вугільні, а соляні. Сіль почали видобувати тут ще за австріяків, при комуністах промисловість розвивали, а за Незалежності просто закинули.
3.
- Зараз всі шахти затоплені, і, напевно, краще збудувати нові, ніж відкачувати воду, - сказав один з місцевих водіїв. - Я раніше працював на Луганщині, на вугільній шахті, але потім повернувся сюди на соляну, тут і ближче до дому-родини і дихати сіллю - добре для здоров’я.
Всупереч розкрученому індустріально закинутого Донбасу, соляні шахти під Бахмутом (Артемівськом) вдалося зберегти. І зараз левова частина солі в наших магазинах саме з Соледару. Чим більше подорожую, тим більше усвідомлюю, що промисловий дестрой на Донбасі (до війни) виливаний скоріш більшою концентрацією заводів, фабрик та шахт, ніж в інший регіонах України. Бо візьміть закинутий комбайновий завод у Тернополі чи тракторний у Рівному.
4.
Залишені без нагляду шахти - велика проблема Солотвино бо час від часу тут стаються провали.
Втім це не заважає суворим пострадянським людям приїжджати сюди на відпочинок, у туристичних проспектах це місце позиціонують як «лікувально - оздоровчий курорт.
Не знаю, як з соляними оздоровчими шахтами зараз, але ще одна замануха містечка - солоні озера, куди я поки не потрапив.
Солотвино - кінцева точка транспкарпатської магістралі яка йде за маршрутом Ужгород - Мукачево - Хуст - Тячів.
Ще у містечку працює пункт пропуску у Румунію, при чому пішохідний, куди можна потрапити за мультишенгеном. На іншому боці одразу місто Сігет, яке колись було одним цілим з Солотвино.
- Радянська влада вирішила провести кодон по Тисі, - казали закарпатці.
Розбиті закарпатські дороги контрастували з будинками-палацами.
5.
Ледве не половина з них були недобудови.
Будинок-кишка.
6.
- Це все збудована за контрабандні гроші, в Румунію продають сигарети, які у нас в кілька разів дешевші, - розказав водій. - Такі будинки зазвичай роблять цигани.
7.
Наступне село напевно варто вважати найбагатшим в Україні. Правда, скоріш пантово багатим.
8.
- Якщо вони бачать що у сусіда хата більша, то зносять свій будинок і будують більше, ніж у сусіда. Багато з них всередині порожні, - розповів водій.
9.
Якоїсь естетичної краси чи оригінальності я в цій архітектурі не помітив.
10.
Будинок барона?
11.
Палаци та старі радянські авто.
12.
Що цим хотів сказати автор?
13.
Виїзд. Вздовж автомобільної дороги йде дорога залізнична.
14.
У наступному пості про Закарпаття чекайте на найкомфортніше місто цієї поїздки.
Багатогранний Ужгород: променадні вулички, чеський квартал та баранці у місті Сонячний день у Мукачевому: Прогулянка по секстаполісу Закарпаття
Казковий палац графів Шенборнів: 52 димарі, стара черепиця, флюгери з левами та гори
Замок Сент-Міклош: приватний власник, таємні ходи, галерея серед руїн та замурований скелет
Берегово - відчуй себе закордоном не покидаючи України
Рахів - місто затиснене горами: Карпати, фестиваль бринзи, гуцули та жахливі дороги