цікаво кому так пощастило , стільки тепла
Закований лицар
Романс
Мій лицарю, закований в броню,
Мій мечнику, насуплено суворий,
Мій Гамлете, у темні Ельсінори,
Своїм буттям до тебе я дзвеню.
То сон, то все омана, то - мана.
Зигзицею волаю над тобою,
Прокинься хоч разочок не для бою.
Та що ж тобі: що ранок, то війна.
Ніхто ще світ не виправив мечем,
Ніхто
(
Read more... )