І залишилося у неї десять пальців, що дав їй Бог, але не дав народитись по той бік океану, де б муштра правописом може б не покалічила б довершений і ніжний візерунок їх переплетень, що так тішив її у колисці. У Бога були десь сніжинки,  дерева, трави і зорі, у неї були лиш пальці, і вона тішилась ними сама ( Read more... )

Click to view

Борсаючись у збурених водах прийдешнього
Чекаючи кінця
Торуючи шлях у задусі, і так мало на що
Обіпреться рука

І у прірву - незворушно
Аби оберегом цнота.

Та нема вже за що зачепитись
Де хоч якась душа?

Із незалежних я.

Анестезійна колискова.
Смішна і лагідно
зимова.

Ро-зір-валися рядочки
Перервалася канва
Не милують, колять очі
Бісеринками слова.

Тінь серед тіней.

чорна цятка,
маленький павучок
холодної цікавості
у засклілому мереживі
наснованих марев.

Щезни-почезни
З очей.
Зникни-згинь
У тумані
Своїх правильних днів,
У тенетах ночей.

Click to view

На горі уночі залягли в темноті і ждемо ( Read more... )

Заскалена душа.
Навмисне, необачно.
Від болю не заплаче.
Лиш нудиться, пуста.

Click to view