-
З павутини до життя
Я завжди втішався своєю уявною незалежністю та тим, що вплив на мене мають лише двоє осіб (мій батько та кохана дружина). Але, як виявляється, я ще й звичайнісінький «пластилін» в тонких і красивих руках Варвари Серафим. Вірна послідовниця вчення імені Пола Яна (втаємничені знають, про кого йдеться), вона вміло відчуває мої слабкі місця і знає, на ( Read more... ) -
***
… Колись я писав листи - і вони належали тільки тобі (ти ж донині зберігаєш їх у старій дерев’яній скрині). Тепер пишу спогади, які не належать нікому (їх у скриню не заховаєш)… Тобі хотілося писати про все на світі - і я виривав нові й нові аркуші з учнівського зошита в клітинку. Спогади стільки паперу не потребують - там ставиш три крапки через ( Read more... ) -
Вітряний час
Від кого утікає час? Хто надумав його наздогнати, щоб вкоротити віку? А, може, він поспішає принести комусь довгождану звістку; врятувати чиїсь душі та серця? Чи він надто довго на когось очікував, а тепер поспішає надолужити втрачене?
Запитайте про це у старого явора, на стовбурі якого вивелося не одне покоління лелек, чи тополь, які кожного ( Read more... ) -
Висота
Маленький хробачок, подолавши чималий шлях угору, прокусив шкірку червонобокого яблука, до серцевини пробираючись. Порив вітру відірвав плід зіпсований і кинув додолу. Виставивши голову зі своєї домівки, хробачок коротку мить відчував радість польоту, уявивши себе птахом, а потім, на траві, довго чванився перед своїми земляними побратимами, що ( Read more... ) -
Запах весни…
В очах запахла
весна рання -
прокляли проліски
кохання…
Перший день весни, а таке відчуття, що побував на похоронах. Майже на кожному кроці у старечих та дитячих руках перев’язані пучечки пролісків та первоцвітів із похиленими голівками… Красою розплачуємося за радість… Так завжди - для когось свято, а комусь не до свят (квітам насамперед ( Read more... ) -
Ну що б, здавалося, слова…
«Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш», - казали наші предки. «Слово не горобець: спіймають - вилетиш», - кажуть мудрагелі нашого часу. В епоху надшвидкостей і надтехнологій вимовлене зопалу слово вже не те, що не впіймаєш - його можуть так швидко приписати іншим, що й автору не влетить… А ще зі словами можна як увійти в історію, так і ( Read more... ) -
Перегони
Час розпачу. Час переоцінки вартостей. На крутому віражі обходимо самих себе у гонитві за славою. У кривавих безоднях залишки розбитих душ - хтось не встиг до місця призначення; а грішне тіло прямує далі. Між фальшивими святинями пошуки ідеалів; перекошені хрести на покинутих цвинтарях позаду дистанції. На похилених від плину часу дзвіницях ( Read more... ) -
Автобіографія
Народився я так само, як і більшість “гомо сапієнс” в епоху “гомо совєтікус”, якшо не вірити у байки бабусі, котра пам’ятала, як мене знайшли у капусті. Враховуючи, що це зовсім не божественне походження, а на старість усім притаманні провали в пам’яті, я в це не вірю. Оскільки в червні щойно висаджують розсаду, в капусті знайшли когось іншого...
( Read more... )