-
Більше року в Німеччині
Ми якось так непомітно прожили повний річний цикл в Німеччині і скоро знову почнуть жовкнути дерева. Якщо озиратися, рік такий довгий-довгий, безкінечний. От, у вересні ми їздили до Паркштайну, дивитися давно заснулий вулкан. І на Октоберфест із друзями. В жовтні збирали листя, гуляли по найближчих баварських лісах. А от, в листопаді гуляли по ( Read more... ) -
Отак помирають
Отак помирають,
розкинувши широко руки.
І вітер серпневий спочине легенько на грудях.
Дороги немає.
Ні раю, ні пекла, ні звуку,
ні пам'яті ( Read more... ) -
ну, а раптом
хто ще не знає, то мене багато тут https://www.facebook.com/yusmal.smal (тут найбільше),
трохи менше тут https://www.instagram.com/yulkuman/?hl=r,
а твітера не даю, бо я там хіба трохи частіше, ніж в коханій ( Read more... ) -
цікаво
яке воно - життя поза фейсбуком?
Воно тут існує взагалі?
-
(Untitled)
дивно досі пам'ятати пароль до жежешчки. А колись же ми були друзями... -
Ілюзії
Ілюзії. Було і не було.
Не стало нас і вічності не стало.
Весілля не сідало за столом.
І подиху одного двом замало.
Ілюзії. Залишені у снах.
Заплетені вчорашнім павутинням.
Минуло все, минула вже весна,
Неначе побиралась попідтинню.
Минулося. І невблаганний час ( Read more... ) -
о, журнальчику,
о, мій майданчик для ниття і солоденького флуду...
Не те, щоб нічого не виходить, але все не радує.
Мене навіть нові мої книжки не радують. От, вийшла і харашо. І шо далі? Рутина.
Але да, скаржитись гріх.
І нема на що, глобально так.
Завтра їду з Лесем на медогляд, спробую переконати його ходити в китайський садок.
-
Лежало, лежало, поки я його не переробила сьогодні
Верес(ерпе)нь
Сьогодні так дивно шалено запахло вереснем,
Букетами з астр, букварем і святковою зливою,
Горіхом в портфелі, сусідом по парті принесеним
А ще горобиною, раптом до ранку дозрілою.
Ще небо не плаче і рано ховатись від холоду ( Read more... ) -
Тепер узагальнюю
Спорадичні записи до жежечки все більше доводять, як ми розійшлися. З усіх соцмереж я залишися лише у фейсбуці, з такою ж інтенсивністю, як у жж, можуть з'являтися дописи в твітері. У мене висить дамокловим мечем застиглий у неактивності хімічний сайт, оскільки я терміново і дуже напружено вчусь на два сертифікати - один викладання англійської як ( Read more... ) -
Бульбашки
Ніч ліниво розгляглася над стихлим, втомленим містом. Де-не-де ще світиться світло у вікнах поодиноких сов. Що вони роблять там, за своїми вікнами? Чого їм не спиться? Хотілося б інколи мати собі крила і уміти літати, здається, яховалася б за такими вікнами і підглядала. От, станеш за вікном, а там молода, ще навіть зовсім юна матуся колише немовля ( Read more... )