Коли я був малий мене лякали тим, що якщо дитина буде геєм чи закохається в тесношкірого. Але тепер мене більше лякає, що якщо дитина буде гівнюком - трампістом, расистом чи гомофобом.
В десь двадцять років я читав "Майстра корабля" і чекав, що в майбутньому в мене буде щось таке магічне. Сьогодні погортав трохи книгу і думаю, що пропустив те майбутнє. Пропустив і бальзаківський вік. Але треба якось жити більш продумано далі.
Іноді почитую блогерів, що пишуть російською. І от часто через те, що вони читають тексти російською і мабуть слухають російською - багато більш глибоких новин чи роздумів про постколоніялізм проходить повз них. Воно й англійською повільно йде, але російська ще років за тридцять позаду.
Отож повертаючись до написаного. Зупинився в "За лаштунками імперії" на розділі з Хвильовим, бо побачив посилання на літературну дискусію
( Read more... )
1. Перейти на роботу, що не вбиває зсередини. 2. Прочитати і прослухати 100 книжок 3. Прочитати "Улісса" і пройтись Джойсівськими місцями. 4. Щонайменш 15 консультацій психотерапевта.