Віаду́к, віаду́кт, ваядук (від лат. via - шлях та лат. duco - веду) - міст на високих опорах через глибокий яр або ущелину.
Первинно цей термін означав римську дорогу над ущелиною, збудовану на аркових опорах. Згодом термін почав використовуватися для інженерних споруд, котрі проходять через рельєфні перешкоди: яр, долину, ущелину, іншу дорогу або
(
Read more... )