"Я почала писати роман", - сказала я Інні. Це сталося на парі. Я просто подумала, що все добре, коли є це тепле сонце і це солодке відчуття всередині. Отой фрагмент у моєму зошиті тягнув хіба на маленький ліричний відступ. Фабула? Персонажі? Ні, ще немає ( Read more... )

Учора я відвідала філфак ЖДУ. Мене там багато що вбило ( Read more... )

Якось іще на самому початку осені я їхала автобусом з дому до Житомира. На якійсь із зупинок зайшла тітонька із котом у такій великій пластмасовій клітці з ручкою. У Житомирі, коли вона вже виходила з автобуса, вона зупинилася біля мене і сказала російською ( Read more... )

здається, цьому жж приходить капець. але сьогодні захотілося написати.

[фігня]філологічного запалу вистачило на місяць. зараз страшно втомлена і хочу канікули. бажано літні ( Read more... )

Цього літа я катаюсь туди-сюди; дивуюся з молодих мам, які о 9 ранку з криком намагаються запхнути в свою дитину півкіла несмачної каші; і просто в шоці з тітоньок, які у свої 40 вірять усьому, що пишуть псевдорелігійні чи псевдомедичні книжки. Знову багато чого відбувається вперше. Я вперше в житті побувала в санаторії і на футболі, гг. Одна моя ( Read more... )

- питали мене всі, і мене це бісило, бо планів не було. А потім я помаленьку зрозуміла, що різні люди, які від мене чогось хочуть, вже все мені розпланували. І мені це подобається)

( Read more... )

( Read more... )

Ваші діти - це не ваші діти. Вони - сини і дочки жаги життя до самого себе. Вони приходять через вас, але вони - не ваші. І хоч вони живуть з вами, вони вам не належать. Ви можете передати їм свою любов, але не ваші думки. Ви можете дати притулок їхньому тілу, але не їхній душі, бо душі їхні живуть у завтрашньому дні, куди вам не потрапити навіть у ( Read more... )

коли я забирала його, замовленого в донецькому інтернет-магазині, з відділення Нової Пошти, я думала - не дай Бог це буде якась фігня. Бог почув мої молитви, і то була не фігня. ми з Інною взагалі ідеально вибрали собі авторів для доповідей - вони прекрасно лягають на наші характери, бгг ( Read more... )

сьогодні на плацу жерли черешні, і це було божественно. потім можна було просто всміхатися, читати без думок "скільки ж там лишилося до кінця?" і почуватися так, наче все вже стало добре.

читаю тут деякі жж і по-доброму заздрю людям, які знайшли себе. у чиєму світі немає тріщин. чий світ точно-точно їхній, без жодних сумнівів. а чи буває так, що ( Read more... )