заплутане

[zlyi_ravlyk]

сьогодні на плацу жерли черешні, і це було божественно. потім можна було просто всміхатися, читати без думок "скільки ж там лишилося до кінця?" і почуватися так, наче все вже стало добре.

читаю тут деякі жж і по-доброму заздрю людям, які знайшли себе. у чиєму світі немає тріщин. чий світ точно-точно їхній, без жодних сумнівів. а чи буває так, що

Comments

[svitla4ok]

Гадаю, що ми усі не до кінця знаходимо свій світ, просто одні увесь час до нього ідуть, інші знаходять йому заміну в чомусь простішому, а ще інші лише в роздумах про той свій світ. якось так. життя ж як сон проходить, дехто про це навіть не думає, у цьому теж різниця)
а про ноут розумію. в мене він старий і глючить, а я в програмах і тому всьому не сільна, часто питаю поради у друзів-хлопців і коли ті ніц путнього не кажуть, раджуся з гуглом, а коли щось вдається, то тішуся тій перемозі більше, ніж будь-чому) якось так)