-
Політ по дну фарватеру. Нота ре, 1.
Ти пам'ятаєш мене? Ні, ти просто скажи, чи пам'ятаєш?
Тоді, коли ми з тобою проводжали наші дні до дверей, разом зустрічали тихі світанки, розливали моря посеред міських болот, подорожували повітряними залізницями, цілувалися удвох і з хмарами, зривали з петель тремтливий час? Пам'ятаєш, як шторм гойдав наші душі безкрайнім неглибоким морем? Пам' ( Read more... ) -
Полярність.
Звідки вони беруться, куди потім зникають? Ці дівчата у теплих шаликах і легких пальто, які розкидані по всіх можливих столицях країн, мови яких я знаю?
Вони щиро захоплені стрічками Трюффо і Бергмана, завзято слухають ісландську неокласику і чеський трип-хоп, вони не сплять на виставах модерних театрів і не пропускають художні виставки. Вони палять ( Read more... ) -
Прогноз погоди.
Моє місто видихає у промерзле небо. Димом, наче пуповиною, стягує простір, притискає нижче до дахів холодне повітря і змушує тамувати подих, коли дивишся у ці сніги під ногами, у ці крихкі зорі над головою.
Зима, наче ніч о третій, наче довге очікування, -- здається, що вже і не закінчиться ніколи. Вже складно уявити Дінпро, не застелене білим ( Read more... ) -
три крапки
Знаєте що, повертатися завжди складніше, аніж іти собі. А я повернувся. -
Виклик свідків
Врешті, ніколи напевне не знатимеш, що зможе здолати твої оборону. Абсолютно необов’язкова розмова на роботі - чим не привід?
Але стряхнуло. Перекаламутило душу. Підняло на диво важкий осад моїх темних вод. І ось тепер - сиди, розгортай сувої пам’яті. Тут, де ж ще.
Разом пригадалося все: злива на Країні мрій, і Харків, і Лучеськ, і ніж для листів, і ( Read more... ) -
Метрозустрічі
Метрополітен - міський пасажирський транспорт, користування яким пов’язане з підвищеною небезпекою.
З Правил користування метрополітеном,
затверджених Київською міською радою 20 січня 1995 року
Твоя небезпека
Я спускаюся у підземку вже тоді, коли ти їдеш. Чотироокий дракон нутрощів міста підхоплює тебе і уносить своїми довгими підземними шляхми. Я ( Read more... ) -
Нещирий сніг. Березневий сміх.
Березень відбивається у твоїх очах кольору весняного неба. Струмом пробирає вулиці і вени, холодним струмом. Холодним, наче березневий сніг, холодним наче нещирий сміх ( Read more... ) -
Неримоване
Я хочу читати тобі вірші. Нехай навіть і не свої, нехай не напам'ять, неважливо. Я хочу читати і бачити твої очі. Чи хоча б чути твоє дихання у слухавці, відчуваючи незриму та явну твою присутність. Попри все.
Я хочу читати тобі вірші, аби ти чула у верлібрах, у моєму збитому диханні, у цій непоставленій дикції усе те, чого не перекажеш словами, не ( Read more... )
